Черещук І. О. Гістолого-біохімічні зміни печінки щурів під впливом похідного піролу та фулеренів С60 за умов хімічно-індукованого раку товстої кишки

Дисертація присвячена дослідженню впливу потенційних протипухлинних сполук фулеренів С60 і похідного піролу 1-(4-Clбензил)-3-Cl-4-(CF3-феніламіно)-1Н-пірол-2,5-діон (МІ-1)) та їх комбінацій на печінку щурів за умов хімічно-індукованого раку товстої кишки. Результати роботи можуть бути використані для розробки критеріїв у клінічній практиці для діагностики токсичної дії терапевтичних засобів та є доцільними як частина доклінічних досліджень цих сполук. Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю пошуку нових ефективних і, в той же час, малотоксичних протипухлинних засобів. За даними ВООЗ, колоректальний рак (КРР) посідає 3 місце за кількістю випадків захворювання та 2 місце за смертністю у світі серед усіх пухлин шлунково-кишкового тракту. Класична хіміотерапія та таргетна терапія, окрім хірургічного видалення, є традиційними підходами до корекції КРР. Надзвичайна токсичність хіміотерапії є її основним лімітуючим фактором. Менш токсичною за традиційні цитостатики вважають таргетну терапію, тобто таку, що спрямована на конкретну біологічну мішень. Такими мішенями є протеїнкінази, відповідальні за контроль росту, проліферації, диференціації та апоптозу клітини, а їх інгібітори широко застосовуються при різних неоплазіях, в тому числі при КРР. Однак, таргетні препарати, попри їх переваги, також спричиняють ускладнення, зумовлені тим, що їх біологічні мішені також 3 експресуються і здоровими клітинами з високою проліферативною активністю, що є характерним для органів шлунково-кишкового тракту.