У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та виконання науково-практичного завдання, пов’язаного з вивченням психологічних особливостей функціонування особистості наркозалежних та розробкою системи психологічної підтримки та корекції наркозалежних осіб. Формування ранніх дезадаптивних схем наркозалежних відбувається в дитинстві та базується на батьківсько-дитячих стосунках, що несуть емоційну холодність, відторгнення, редукцію позитивних емоцій, відсутність прийняття та підтримки, що може виступати фактором преморбідного формування адикції.
Виявлено, що емоційна сфера наркозалежної особистості або певні емоційні стани виступають актуалізуючими факторами при активації вже сформованих ранніх дезадаптивних схем. переживання та насамперед для уникання активації ранніх дезадаптивних схем. Встановлено, що серед особливостей базових емоційних станів у досліджених групах дослідження (ГД) переважали «Відраза» – 15,7 %, «Презирство» – 13,7 %, «Страх» – 14,7 %, «Сором» – 13,7 %, «Провина» – 13,7 %. Аналізом міри емоційних переживань за індексом позитивних емоцій слабкий ступінь виразності виявлено у 37,3 % ГД. У свою чергу сильний ступінь виразності виявлено у 17,6 % ГД. За індексом гострих негативних емоцій слабкий ступінь виразності виявлено у 32,4 % ГД, сильний ступінь – у 13,7 % ГД. За індексом тривожно-депресивних емоцій слабкий ступінь виразності виявлено у 26,5 % ГД, сильний ступінь виразності – у 19,6 % ГД.
Вперше проведено наукове обґрунтування та дослідження ранніх дезадаптивних схем, базових емоційних станів наркозалежних, подальшого розвитку дістало уявлення щодо ідентифікаційних характеристик, особливостей функціонування Self-системи, характерологічних типів особистості, як патернів функціонування наркозалежної особистості. Розроблена прогностична модель логістичної регресії для визначення факторів ризику розвитку наркозалежності.
Доведено, що формування ранніх дезадаптивних схем наркозалежних відбувається в дитинстві та базується на батьківсько-дитячих стосунках, які несуть лише емоційну холодність, відторгнення дитини, редукцію позитивних емоцій, відсутність прийняття та підтримки. Такі стосунки обумовлюють акумуляцію негативного досвіду, який виступає фактором преморбідного формування адикції та певних стилів поведінки особистості в дорослому житті; характерно стабільне переживання негативних станів емоційної сфери особистості, що вступають в різке протиріччя з ідеологічними, моральними або естетичними принципами і установками суспільства.
Виявлено, що емоційні стани та ранніх дезадаптивних схем є взаємозалежними, так як ранні дезадаптивні схеми виступають одним із предикторів формування емоційної сфери особистості та в подальшому емоційний стан виступає актуалізуючим фактором при активації сформованих РДС, що є характерними для всіх видів наркотичної залежності.
Практична значущість отриманих результатів полягає в розробці системи психологічної підтримки та корекції наркозалежних осіб. Дана система містить загальні засади та підходи психологічної підтримки наркозалежних осіб та програму психологічної корекції наркозалежних за допомогою системи арт-терапевтичних тренінгів, яка враховує виявлені психологічні мішені впливу. Для психодіагностики та наркологічної практики вагомого значення набуває створений надійний психодіагностичний інструментарій визначення ризиків формування наркотичної залежності. Запропонований алгоритм програми психологічної корекції, враховує досягнення цілей та базується на психокорекційних мішенях впливу, включає гнучку систему психологічних інтервенцій, адаптовану до реальних клінічних умов реалізації психологічних втручань.
Ключові слова: адикція, агресивність, базові емоційні стани, безробіття, взаємини у сім’ї, деліквентні підлітки, конфліктні родини, наркозалежна особистість, нарцистична регуляція, особистісна ідентичність, психологічна корекція, психотерапія, ранні дезадаптивні схеми, соціальний стрес, тривога.
