Харакоз Г. В. Хорова фуга: жанрово-стильовий та виконавський аспекти (на матеріалі західноєвропейської музики XVIII-XIX ст.)

Дослідження спрямоване на вивчення та розкриття специфічних особливостей хорової фуги, її жанрово-стильового та виконавського аспектів, на матеріалі західноєвропейської музики XVIII-XIX століть. Незважаючи на значну питому вагу поліфонії в хоровому мистецтві зазначеного періоду, втім, специфіка жанрово стильової та виконавської інтерпретації найвищої поліфонічної форми — фуги — в умовах хорового письма дотепер не отримала належного висвітлення у світовій і вітчизняній науково-теоретичній літературі. Зокрема, до сих пір не існує жодної монографії українською або російською мовою, присвяченої хоровій фузі, осмисленню її композиційно змістовної специфіки, вокально-технічних та виконавських параметрів, що є свідченням підвищеної актуальності обраної теми. Об’єктом дослідження є хорове поліфонічне мистецтво XVIII XIX століть; його предмет становить різноманітність конкретних композиційних втілень хорової фуги в їхньому зв'язку з індивідуальними структурно-змістовими характеристиками аналізованих хорових творів. Метою дослідження є обґрунтування жанрово-стильової та виконавської специфіки хорової фуги на матеріалі західноєвропейської музики XVIII XIX століть. При цьому, актуалізуються наступні завдання: розглянути сучасні концепції фуги та дослідити ступінь вивченості феномену хорової фуги в науковій літературі; на основі опрацювання сучасних наукових джерел запропонувати дефініцію хорової фуги, а також розробити її загальну типологію з урахуванням необхідних критеріїв; сформулювати основні параметри, що обумовлюють жанрово виконавську специфіку хорової фуги, й узагальнити отримані результати у вигляді наочної моделі; здійснити порівняльний аналіз вокальної та інструментальної версій хорових фуг Й. C. Баха і Г. Ф. Генделя з метою розкриття жанрової індивідуальності досліджуваного феномена; розглянути хорову фугу в її композиційно-стильовому та виконавському аспектах, зокрема, розкрити специфіку хоральної фуги бароко на прикладі взаємодії фуги та хоралу в духовних кантатах Й. С. Баха; схарактеризувати ознаки симфонізації жанру хорової фуги доби класицизму в ораторіях і месах Й. Гайдна, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена; виявити тенденцію до вільного синтезу барокових та класичних традицій у хоровій фузі композиторів романтиків на прикладі творів Ф. Мендельсона Бартольді та Дж. Россіні.