Жао Д. Ж. Вплив філософії та естетики даосизму на китайську вокальну культуру

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0824U001276

Здобувач

Спеціальність

  • 025 - Музичне мистецтво

18-01-2024

Спеціалізована вчена рада

ДФ 35.869.006

Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка

Анотація

Вивчення явища течії «даосизм», що виник у ІІІ тисячолітті до н. е. і сформувався в струнку систему філософсько-релігійних поглядів у І тисячолітті до н. е., величезного впливу його філософсько-естетичних положень на весь подальший розвиток культури і мистецтва Китаю, останнім часом привертає щоразу більшу кількість китайських та світових дослідників. Їх праці присвячено вивченню текстів найдавніших книг Китаю, філософських трактатів, творів літературної спадщини та пам’яток образотворчого та архітектурного мистецтва, майже не заторкуючи проблеми вивчення музичного мистецтва даосів, витоків, розвитку їх музичної культури та значення впливу закладених ними традицій на наступний розвиток китайської національної музики. Даосизм постає найбільш оригінальною та самобутньою течією Китаю і найглибше відображає особливості китайської думки. Основою виникнення даоської музики стали усвідомлення давніми даосами існування особливих, музичних звуків; винайдення та фіксація глибокого та об’ємного за тлумаченнями слова «музика» (юе) як невіддільних категорій «особливі звуки», «здоров’я», «радість», «щастя», «задоволення» і «насолода», в пошуках яких, окрім проведення ритуалів та медитування, вони віддавна обирали форми слухання та виконання мелодій. Даосам належать створення перших музичних інструментів та пісенних і танцювальних мелодій; виділення з народу перших співаків-виконавців даоських пісень; осягнення подальшого усвідомлення значення музики в житті суспільства та визначення античними філософами її ролі: музика творить задоволення, без якого людина не може обійтись (Чжуан- цзи); що сутністю музичних звуків є гармонія, гармонія в небі і на Землі є найвищим станом музики (Цзі Кан); як ідею універсального балансу в світі гармонії – гармонії людини з музикою, що є елементом цієї гармонії (Конфуцій); що найточніше той, хто усвідомив Дао, може висловити свої думки в піснях – бо створення музики йде від природи і Всесвіту (Лу Сю Цзин). Основою даоської культури стала вироблена оригінальна концепція культурного розвитку людини. Філософські думки ставали невід’ємною частиною культури китайців, а віддавна закладені в свідомість людей основоположні ідеї філософії та релігії даосів отримували визначальний вплив на закладання основ для становлення всіх видів китайського мистецтва, в т. ч й музичного мистецтва. Даоське вокальне мистецтво, як і даоська культура в цілому – це унікальний і загадковий феномен, що сформувався в житті китайського народу в часи глибокої давнини. Переважаюча більшість культурних досягнень Китаю виникла і розвивалась у нерозривному зв’язку з даоською філософією. Очищаючи думки людей, культура даосів стає індикатором китайських загальнонаціональних цінностей, традицій і громадської думки. Дисертація присвячена комплексному вивченню філософських, релігійних та естетичних положень даосизму та їх впливу на розвиток вокальної культури Китаю.

Публікації

Жао Джін. Праці мислителів давнього Китаю як свідчення становлення музичної педагогіки, естетики та критики. Українська музика: науковий часопис. Львів, 2019. Число 3–4 (33–34). С. 117–124.

Жао Джін. Глобалізаційні виміри розвитку музичної культури Сходу. Наукові записки Львівської національної музичної академії ім. М.В. Лисенка. Музикознавчий універсум. Львів, 2020. Вип. 46. С. 370–389.

Жао Джін. Опрацювання давніх даоських пісень китайськими композиторами ХХ – початку ХХІ століття. Мистецтвознавчі записки Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Музичне мистецтво. Київ, 2023. Випуск 43. С. 163–168.

Файли

Схожі дисертації