Костів О. І. Реакція азосполучення в аналізі β-лактамних та тетрациклінових антибіотиків

Дисертаційна робота присвячена дослідженню спектрофотометричних та вольтамперометричних властивостей азосполук β-лактамних та тетрациклінових антибіотиків, отриманих на основі реакції азосполучення: амоксициліну та окситетрацикліну з діазотованими реагентами, які містять в своїй структурі первинну ароматичну аміногрупу; діазотованих цефалоспоринів з фенольними реагентами з метою розробки методик їхнього визначення. У роботі вивчено можливості використання отриманих азосполук для кількісного визначення амоксициліну, цефтазидиму, цефтріаксону та окситетрацикліну. У результаті дослідження хіміко-аналітичних властивостей антибіотиків вперше запропоновано використання реакції азосполучення амоксициліну з діазотованим сульфатіазолом та сульфаніламідом, окситетрацикліну з 1-діазо-2-нафтол-4-сульфокислотою та діазотованим фуксином, діазотованого цефтазидиму з резорцином, 8-оксихіноліном, 2-метилфенолом та діазотованого цефтріаксону з 8-оксихіноліном, 2-метилфенолом для розробки методик визначення антибіотиків у одно- та багатокомпонентних лікарських засобах. Вперше вивчено оптимальні умови діазотування сульфаніламідних реагентів та фуксину для подальшого азосполучення з амоксициліном та окситетрацикліном відповідно та цефалоспоринових антибіотиків для подальшої взаємодії з резорцином, 8-оксихіноліном і 2-метилфенолом, зокрема: природу та концентрацію кислоти як середовища діазотування, надлишок діазотуючого реагенту натрій нітриту та тривалість діазотування. Вперше вивчено оптимальні умови азосполучення антибіотиків з реагентами, зокрема, кислотність середовища взаємодії, надлишок реагенту, вплив сторонніх електролітів для отримання максимального аналітичного сигналу, що в свою чергу, дало змогу одержати ефективні кольорові аналітичні форми антибіотиків та розробити методики їх кількісного визначення.