Побєлєнський К. О. Кріодеструкція щитоподібної залози з дифузною гіперплазією на фоні артеріальної гіпертензії (експериментальне дослідження)

Об'єкт дослідження – деструктивні та відновлювальні процеси в тканині щитоподібної залози після введення пропілтіоурацилу та кріодеструкції за різних режимах у щурів з артеріальною гіпертензією. Мета дослідження – вивчення впливу стану артеріальної гіпертензії на результат кріодеструкції нормальної та патологічно зміненої тканини щитоподібної залози щурів, а також оптимізація режиму кріодеструкції щитоподібної залози з дифузною гіперплазією та оцінка швидкості репаративних процесів у тиреоїдному залишку після кріодеструкції. Методи дослідження: моделювання дифузної гіперплазії щитоподібної залози, кріодеструкція та резекція щитоподібної залози, контактна термометрія, ІФА, гістологічний, морфометричний, iмуногістохімічний, біохімічний аналіз, методи статистичної обробки. Вперше на експериментальній моделі було встановлено, що стан артеріальної гіпертензії не впливає на результат кріодеструкції щитоподібної залози у інтактних тварин. Однак після маніфестації патологічних змін, характерних для пропілтіоурацил-індукованих гіперпластичних процесів, спостерігається підвищення стійкості тканини щитоподібної залози гіпертензивних тварин до кріодеструкції. Уперше визначено вплив відмінностей у теплофізичних характеристиках патологічно зміненої під дією пропілтіоурацилу тканини щитоподібної залози на параметри її кріодеструкції, а також профіль гістологічних змін щитоподібної залози з дифузною гіперплазією, який спостерігається після кріодеструкції за різних режимах кріовпливу. Визначено, що за умов дифузної гіперплазії тканина щитоподібної залози гіпертензивних щурів є більш стійкою до кріовпливу у використаних режимах порівняно з нормотензивними щурами. Уперше доведено, що процеси неофолікулогенезу у тканині щитоподібної залози протікають менш активно після кріодеструкції, ніж після резекції. Уперше встановлено, що ефективність кріодеструкції може бути підвищена за рахунок використання контактного нагрівання тканини у циклі «заморожування-нагрівання». Галузь використання: кріомедицина, медицина, ендокринологія, біотехнологія, ветеринарія.