Матохнюк М. О. Поліморфізм гена Кардіотрофіна-1 у чоловіків з есенціальною гіпертензією, що ускладнилась хронічною серцевою недостатністю. Діагностичне та клінічне значення

В результаті проведеного дослідження отримані дані, що у групі осіб чоловічої статі 40-60 років, хворих на ЕГ достовірно частіше зустрічаються носії генотипів GA+AA гена КТ-1, такі ж результати отримані і у чоловіків з ХСН. Визначено, що у носіїв варіанту генотипів GA+AA гена КТ-1 чоловіків з ГЛШ та ХСН на тлі есенціальної гіпертензії вищі рівні плазмової концентрації КТ-1 ніж у носіїв генотипу GG. В ході дослідження отримані дані, що концентрація КТ-1, так само як і МНП в плазмі крові вища у пацієнтів з ГЛШ, крім того вона є вищою у пацієнтів з ХСН. У представників різних вікових груп з ГЛШ на тлі ЕГ та ЕГ, що ускладнена ХСН встановлено різницю середніх рівнів МНП. Під час аналізу плазмової концентрації КТ-1 на відміну від рівнів МНП, достовірної різниці при надлишковій масі тіла та ожирінні та у різних вікових групах не виявлено. Визначено, що у осіб з надлишковою масою тіла та ожирінням достовірно нижчі рівні МНП в плазмі крові при ХСН. За допомогою ROC - аналізу розраховані межові рівні КТ-1 в плазмі крові для ранньої діагностики ГЛШ та розвитку ХСН у чоловіків хворих на ЕГ: межовий рівень КТ-1 у плазмі крові вище - ≥ 122 пг/мл (чутливість-95 %, специфічність-100 %), може бути використаний для ранньої діагностики ГЛШ, а межовий рівень - ≥ 303 пг/мл (чутливість - 86 %, специфічність- 92 %) для скринінгової діагностики розвитку ускладнення ЕГ у вигляді ХСН. Визначено, що носійство генотипів GA+AA гена КТ-1 у хворих з есенціальною гіпертензією ІІ стадії та хронічною серцевою недостатністю асоціюється з більшими показниками розмірів і об’ємів ЛШ в кінці систоли та діастоли, виявлена позитивна кореляція КТ-1 в плазмі крові з величинами розмірів ЛШ у осіб з ЕГ ІІ стадії, так само як і у осіб з ХСН. Сформовано перелік фенотипових рис портрету пацієнта, який можна використати для прогнозування перебігу есенціальної гіпертензії. Розроблено методику за допомогою дискримінантного аналізу, за якою теж можна виявити несприятливий прогноз хвороби.