Кулібаба М. О. Прагмалінгвістична специфіка українського метеодискурсу

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлено потребою комплексного аналізу українського метеорологічного дискурсу, що передбачає семантико-функційну параметризацію прогнозів погоди та їхню прагмалінгвістичну характеристику. З огляду на це розроблено типологію комунікативних стратегій і тактик, визначено мовні маркери їхньої реалізації, встановлено універсальне та оригінальне у структурно-змістовій організації метеодискурсу, комунікативних інтенціях синоптиків та журналістів.Метеорологічний дискурс потрактовано як інформаційний простір, у якому функціюють переважно монотематичні малоформатні тексти прогностичного характеру щодо майбутніх погодних умов, котрі відповідним чином організовані, характеризуються певними семантико-структурними параметрами, відбивають інтенційну програму адресанта.Застосоване під час дослідження польове моделювання уможливило формування лексико-семантичного поля «Синоптична метеорологія» як семантичного осердя українського метеодискурсу.Центр метеодискурсу становлять лексеми мікрополів «Час» та «Оніми», а до периферійних компонентів належать назви одягу та взуття. Встановлено, що стратегійну мережу опрацьованого дискурсу репрезентують інформувальна, регулювальна та самопрезентувальна стратегії. Комунікативною інтенцією інформувальної стратегії є висвітлення стану й перспектив щодо погодних умов. Вона реалізується завдяки тактикам власне інформування, аргументації та пояснення, що функціюють у взаємодії, реалізуючи глобальну комунікативну інтенцію метеодискурсу.В центрі регулювальної комунікативної стратегії – прагнення синоптика / журналіста скорегувати поведінку людини відповідно до погодних умов. Указана стратегія втілюється за допомогою тактик поради, привертання уваги до екологічної проблематики та убезпечення від негативних наслідків негоди, що скеровані на збереження екосистеми Землі та здоров’я людини.Стратегія самопрезентації виражає ідіосинкратичні параметри особистості синоптика. Її тактики (соціальної етикетизації, інтелектуалізації, популяризації української духовної культури. патріотизму й гумору) експлікують диспозицію адресанта в аспекті його системи цінностей, переконань і дотримання соціальних норм.Перспективи дослідження вбачаємо в удосконаленні теоретичних засад аналізу метеорологічного дискурсу, розширенні й урізноманітненні джерельної бази та фактичного матеріалу, встановленні специфіки лінгвоіндивідуалізації синоптика як професійної мовної особистості, що уможливить її різноаспектну параметризацію в межах прогностичного дискурсу.