Дослідження присвячене аналізу творчості латиноамериканських композиторів ХХ – початку ХХІ століття для гітари в її теоретичних, історичних та виконавських вимірах. Значна питома вага репертуару латиноамериканської музики у творчості сучасних гітаристів України, потреба у вивченні історії її створення, аналізу її жанрово-стильових особливостей та достовірній виконавській інтерпретації актуалізувала потребу вибору теми дослідження. Об’єктом дослідження є жанрово-стильова специфіка латиноамериканської музики, предметом – творчість латиноамериканських композиторів для гітари ХХ – початку ХХІ століття у синтезі її теоретичних, історичних та виконавських складових.
Метою дисертації є визначення латиноамериканської компоненти гітарної творчості періоду ХХ – початку ХХІ століття у композиторській та виконавській взаємодії. При цьому, актуалізуються такі завдання: проаналізувати історіографічну, джерельну та методологічну бази дослідження; осмислити основні етапи розвитку історії латиноамериканської музики та її гітарної складової; конкретизувати внесок композиторів Латинської Америки періоду ХХ – початку ХХІ ст. у гітарну творчість; дослідити й узагальнити фольклорні джерела гітарної творчості латиноамериканських композиторів; систематизувати тематичну, жанрову та стильові площини мистецьких здобутків латиноамериканських композиторів для гітари; диференціювати індивідуальні персональні здобутки композиторів і виконавців гітарної латиноамериканської музики; систематизувати репрезентаційні приклади латиноамериканської музики у гітарному виконавстві та звукозаписах українських митців.
У дисертації вперше в українському мистецтвознавстві введено до наукового обігу загальну характеристику латиноамериканської музики та її гітарної складової; узагальнено джерелознавчу базу дослідження латиноамериканської музики загалом, і гітарної, зокрема; систематизовано жанрову і тематичну площини творів для гітари латиноамериканських авторів, зокрема оригінальних і перекладених композицій; виявлено фольклорну першооснову композицій для гітари латиноамериканських авторів; класифіковано специфічні прийоми гри і штрихи, ритмічні й фактурні формули в авторських і перекладених для гітари творах композиторів Латинської Америки; узагальнено репрезентативні аспекти латиноамериканської гітарної музики в українському виконавстві кінця ХХ – початку ХХІ ст., зокрема на прикладах концертної та звукозаписної діяльності. Також у роботі доповнений і продовжений музикознавчий і виконавський аналіз гітарних творів латиноамериканських композиторів, виявлення їх внеску у світову музичну скарбницю.
Музична культура Латинської Америки – складне явище, історично сформоване на базі американського (індіанського), європейського (насамперед іспанського і португальського) та африканського джерел. Значення і вплив кожного з них по-різному проявилися в різних районах американського континенту – в залежності від рівня індіанської культури, наявності та чисельності афромериканського населення, зв’язків регіону з метрополією, особливостей його економічного, політичного життя і культурного розвитку, а також інших причин культурно-історичного характеру. У той же час ці три генетичні корені чітко простежуються і в структурі сучасної народної музики Латинської Америки, в якій можна вирізнити, відповідно, музику індіанську, креольську і афроамериканську з рядом проміжних (перехідних) «прошарків». З цих складових тільки індіанська музика є місцевою, корінною (автохтонною) культурою; креольська і афроамериканська музика – порівняно молоді культури, формування яких відбувалося в Америці протягом XVI–XVIII ст., а сучасні стилістичні риси почали формуватися лише наприкінці XIX ст.
Автором проаналізовано джерелознавчі, історіографічні та методологічні аспекти дослідження (І розділ). Зокрема, здійснена класифікація типів й видів джерел вивчення латиноамериканської музики для гітари, дозволила диференціювати їх на наукові друковані, нотні, аудіальні та аудіовізуальні. За стилістичними особливостями латиноамериканську музику можна умовно поділити на кілька основних регіональних стилів: андський, центральноамериканський, карибський, аргентинський, мексиканський, бразильський. У них знайшли відображення як автентичні фольклорні традиції, так і вплив професійних тенденцій, композиторської творчості.
