Актуальність зумовлена необхідністю опису та переосмислення історичного досвіду становлення і розвитку методики навчання французької мови у Галичині (друга половина ХІХ – перша половина ХХ ст.) шляхом аналізу конкретно-історичного матеріалу що стосувався адміністративних, соціальних, освітніх процесів, які відбувалися на Галицьких землях, а також потребою оновлення процесу підготовки студентів, магістрантів, аспірантів шляхом уведення нових наукових та архівних джерел, дотичних до історії методики навчання французької мови на обраній території та в окреслених хронологічних межах.
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше в науці про методику навчання іноземних мов всебічно досліджено становлення і розвиток методики навчання французької мови у Галичині впродовж 1867–1939 рр.; охарактеризовано історико-соціальні та освітньо-організаційні передумови становлення і розвитку методики навчання французької мови; обґрунтовано періодизацію методики навчання французької мови; висвітлено процес навчання французької мови; визначено та уточнено методичні підходи, принципи, методи навчання французької мови у Галичині впродовж досліджуваного періоду; до наукового обігу введено маловідомі та невідомі архівні документи; проаналізовано історичні факти, дотичні до становлення і розвитку методики навчання французької мови у Галичині (друга половина ХІХ – перша половина ХХ століття).
Обґрунтований методологічний інструментарій дослідження, окреслено джерельну базу та представлено підходи до визначення етапів становлення і розвитку методики навчання французької мови у Галичині (1867–1939 рр.); розглянуто і проаналізовано навчальні програми, плани, річні шкільні звіти та підручники з французької мови; окреслено особливості реалізації методів навчання французької мови у Галичині впродовж досліджуваного історико-хронологічного періоду. Дослідження виконано з використанням підходів, методів і принципів чотирьох рівнів: філософського, загальнонаукового, конкретно-наукового та технологічного.
Відповідно до обраних критеріїв установлено основні етапи становлення та розвитку методики навчання французької мови у Галичині у 1867–1939 рр.: І етап – 1867–1890 рр. – становлення методики навчання французької мови; ІІ етап – 1890–1939 рр. – розвиток методики навчання французької мови.
У період становлення методики навчання французької мови в різних типах шкіл Галичини дисципліна «Французька мова» була виключно предметом за вибором. В межах виокремленого хронологічного періоду існували навчальні плани та щорічні шкільні звіти, в яких наявна вибіркова дисципліна «Французька мова». Метою навчання французької мови було знання граматики, вміння перекладати невеликі речення та тексти з та на французьку мову, а також здатність читання художньої літератури французькою мовою. Встановлено, що провідними було проголошено перекладні методи навчання французької мови, а саме граматико-перекладний та текстуально-перекладний.
Внаслідок детального аналізу планів, звітів та підручників доведено, що навчання французької мови у Галичині у період 1867–1890 рр. провадилося на основі концептуально-методичних засад граматико-перекладного та текстуально-перекладного методів. Реалізація цих методів ґрунтувалася на мовному підході з дотриманням основних дидактичних та методичних принципів.
Другий етап (1890–1939 рр.) вважається періодом розвитку методики навчання французької мови у Галичині. Цей історичний період ознаменувався проведенням реформ у галузі освіти, спрямованих на розвиток та вдосконалення системи освіти.
Дисципліна «Французька мова» набуває характеру обов’язкової дисципліни.
Метою навчання французької мови у школах та гімназіях Галичини було розуміння повідомлень французькою мовою, вільне висловлювання в усній та письмовій формах у межах знайомих тем та ситуацій повсякденного спілкування, читання текстів французькою мовою, ознайомлення учнів із кращими зразками французької художньої літератури, а також біографіями видатних французьких письменників та поетів. У старших класах передбачалося читання текстів у галузі науки та техніки.
Проаналізовані навчальні програми, плани, шкільні звіти та підручники з французької мови засвідчили використання прямого методу навчання іноземних мов. Навчання французької мови здійснювалося на основі мовного та мовленнєвого підходів, принципі міжкультурної взаємодії, базувалося на дотриманні дидактичних і методичних принципів.
Досліджено, що прогресивними на той час рекомендаціями було використання драматизації на уроках французької мови, а також прослуховування грамофонних записів з уривками французької мови для тренування правильної вимови. Окрім того, педагоги використовували кіноплівку із зображенням рухів мовного апарату при вимові французьких звуків.
Виявлено, що особливістю використання прямого методу навчання французької мови у Галичині було небажання педагогів повністю відмовлятися від теорії мови, а саме граматики та фонетики.
