Гречан П. Ю. Управління інноваційною активністю автотранспортних підприємств для забезпечення їх економічного розвитку

Дисертаційна робота присвячена розробці моделей, методів та інструментів управління інноваційною активністю підприємств автомобільного транспорту в контексті забезпечення їх економічного розвитку. В роботі набуло розвитку концептуальні положення управління інноваційною активністю та, з урахуванням специфіки діяльності підприємств автотранспорту, запропоновано дієвий механізм управління їх інноваційною активністю, спрямованою на стратегічний розвиток. У роботі сформовано основні складові і функції інноваційної активності, виділено фактори впливу на її ефективність з урахуванням особливостей внутрішнього та зовнішнього середовищ. Розкрито сутність економічного розвитку підприємства, прослідковано її трансформацію з позиції системного підходу. Визначено провідну роль управління інноваційною активністю у забезпеченні економічного розвитку підприємства. Вона реалізується через дієвий механізм, який передбачає розробку відповідних моделей і активне застосування ефективних методів і інструментів управління активністю інноваційної діяльності підприємств. У досліджені запропоновано векторну модель, яка дозволяє оцінити результативність управління інноваційною активністю автотранспортних підприємств з урахуванням трьох виокремлених інтегральних індикаторів ефективності: інноваційної діяльності, інноваційного потенціалу та фінансового забезпечення інноваційних процесів підприємства. Сформовано покрокову модель оцінки впливу управління інноваційною активністю на ефективність діяльності автотранспортних підприємств. Вона передбачає моделювання обґрунтування системи ключових індикаторів ефективності управління інноваційною активністю та визначення загальних нормалізованих показників. При моделюванні визначено інтегральні індикатори за напрямами: інноваційна діяльність, потенціал та фінансове забезпечення інноваційних процесів досліджуваних підприємств. На основі ієрархічної кластеризації автотранспортних компаній з використанням методу «k-nearest neighbor» виокремлено чотири групи підприємств за рівнем їх інноваційної активності: кластер низького рівня інноваційної активності, помірного, помітного та високого рівня інноваційної активності. Здійснено визначення вектору управління інноваційною активністю кожного з досліджуваних автотранспортних підприємств відповідно до сформованих кластерів, що дозволяє не лише кількісно виміряти рівень ефективності, але й ідентифікувати найбільш результативний або нерозвинений напрям інноваційної активності автотранспортного підприємства Проведено кореляційний аналіз на основі розробки матриці кореляції складових індикаторів вектору управління інноваційною активністю. За результатами кластерного та кореляційно-регресійного аналізу змодельовано вектор управління інноваційною активністю автотранспортних підприємств з урахуванням її рівня у вигляді рівнянь, які демонструють значимість окремих складових напрямів управління інноваційною активністю. Сформовано регресійні моделі управління інноваційною активністю дозволяють визначити зміну ефективність інноваційної активності в результаті зміни одного з трьох індикаторів (інноваційної діяльності, інноваційного потенціалу та фінансового забезпечення інноваційних процесів). Це надає можливість також спрогнозувати вектор управління інноваційною активністю та оцінити його фокусування на напрямах ефективності діяльності підприємства в цілому. В роботі визначено вплив управління інноваційною активністю досліджуваних автотранспортних підприємств на їх економічний розвиток з використанням таксономічного показника розвитку, для чого сформовано стандартизовану матрицю індикаторів ефективності. Обґрунтування подальшого стратегічного напряму діяльності підприємств запропоновано здійснювати за допомогою розробленого навігатора гармонізації управління інноваційною активністю підприємства. Це дозволяє врахувати альтернативні варіанти управління інноваційною активністю, оптимізувати їх за рахунок поєднання асиметрії та гармонізації розвитку, а також обґрунтувати управлінські рішення з метою підвищення ефективності інноваційної активності підприємств та їх розвитку в цілому