Дисертацію присвячено теоретичному аналізу й узагальненню підходів до розуміння і вивчення індивідуально-психологічних особливостей чоловіків та жінок при порушенні життєдіяльності родини при адюльтері.
Наукова новизна полягає у тому, що вперше: визначено взаємозв’язки індивідуально-психологічних особливостей з характеристиками психоемоційної сфери, особистісним реагуванням, специфікою сексуальної комунікації, взаєминами у родині, здатністю вирішувати конфлікти, а також встановлено їх сукупний вплив на життєдіяльність родини при адюльтері. Виокремлено два типи поєднання акцентуацій, які мають руйнівний вплив на життєдіяльність родини: дистимічну із застрягаючою та тривожну з емотивною.
Виявлено особливості особистісного реагування в ґенезі розвитку порушень життєдіяльності сім’ї: боротьба з особистісними слабкостями, недоліками, помилками; острах аналізувати себе та власні вчинки, «ховаючи» та «відкладаючи» їх вирішення; завищена самооцінка, самообман, існування у «надуманому світі», низька комунікація.
Уточнено специфіку сексуальної комунікації, де виявлено провідні руйнуючі родину психологічні особливості сексуальності, а саме: сприйняття сексуальних стосунків суто як задоволення та відсутність стурбованості щодо дошлюбних та позашлюбних зв'язків; нереалізованість та розчарування із звинуваченням партнера; конфлікт між внутрішніми переконаннями й потягами; пошук лише чуттєвого задоволення; нервозність у присутності осіб протилежної статі; захоплення фізичною стороною сексу без її духовної складової; ворожість і агресивність без згоди партнера.
Розширено характеристику взаємин у родині з визначенням ступеня їх негармонійності: «абсолютно неблагополучні», «неблагополучні», «скоріше неблагополучні». У подружній взаємодії за компонентами тріади кохання відокремлено: порушення інтенсивності та рівноваги у парі; невідповідність власних сподівань й задоволень та потреб партнера у парі; емоційна напруга та розчарування у стосунках; брак «контексту стосунків» в уявлені «ідеального кохання»; сприйняття факту адюльтеру як «очікуваного» із «свідомою налаштованістю» у парах з більшим тривалим стажем сімейного життя.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впроваджені КС-СКА. Обґрунтовано методологічні засади, зміст, принципи проведення КС-СКА у складі якої запропоновано психосоціальний портрет чоловіка/жінки у кризовій родині.
Розроблено «Схему сприйняття парою сімейного консультування» де понятійним апаратом виступають: «рівень порушення життєдіяльності родини», «ступінь сприйняття сімейного консультування», «відновний потенціал родини». У програмі застосовуються «Алгоритм втрати відновного потенціалу родини» та «Алгоритм подолання патологічних реакцій та дій родини» при сімейному консультуванні.
Зміст КС-СКА викладено у «Модульній програмі опорних тематичних занять при сімейному консультуванні (психокорекції)».
Результати дослідження можуть бути використані: а) при організації сімейного консультування; б) у розробці індивідуальних програм психологічного консультування; в) у навчальних дисциплінах «Психологія сім’ї», «Психологія сексуальності», «Кризове психологічне консультування та перша психологічна допомога», «Групова психотерапія і супервізія» тощо.
Ключові слова: адаптація, адиктивна (залежна) поведінка, адюльтер (зрада), акцентуація, дезадаптація, дитячо-батьківські стосунки, психоемоційне вигорання, життєві зміни, задоволеність шлюбом, консультування та корекція, криза та конфлікт, мораль, обмеження можливостей, подружня пара, порушення життєдіяльності, здоров'я сім'ї (родини), психологічні особливості, психотерапія, сексуальність, сімейна взаємодія, стрес, суспільна трансформація, тривога, функціонування родини, Я-концепції особистості.
