Дисертацію присвячено теоретичному аналізу й узагальненню підходів до розуміння і вивчення психологічного феномену «професійне вигорання», «адаптація» та дослідженню впливу психологічних чинників професійного вигорання на середній медичний персонал (СМП), який працює в умовах підвищеної стресогенності ветеранами АТО/ООС (з ветеранами).
Наукова новизна дослідження полягає у тому, що вперше: визначено взаємозв’язки індивідуально-психологічних особливостей з характеристиками психоемоційної сфери, підвищеною професійною стресогенністю, незадоволеністю функціонуванням, соціальною фрустрованістю та встановлено їх сукупний вплив на професійне вигорання середнього медичного персоналу у роботі з ветеранами.
Виявлено що комбінації індивідуально-психологічних особливостей та типу акцентуацій особистості по різному формують глибину (рівень) невротичних порушень. Демонстративний тип акцентуацій характерний для осіб віком до 25 років та проявляється егоцентричністю та демонстративною поведінкою. СМП з циклотимічниим типом акцентуації демонструють нестійкість та надмірне емоційне включення, гіперболізацію подій, що проявляється коливанням настрою, підвищеною збудливістю, дратівливістю. Для СМП з акцентуацією за емотивним типом властива емоційна лабільність з переважанням імпульсивності, погіршеного настрою, схильності до конфліктів. При дистимічній акцентуації знижується контактність, а при екзальтованій – підвищується схильність до авантюризму, егоцентризму із неадекватною самооцінкою власних дій.
У психоемоційній сфері виявлено, що сформовані симптоми тривожного настрою та напруження є передумовами професійного/емоційного вигорання у осіб в групах як за віком, так і за стажем роботи. Встановлено, що у віці до 50 років збільшується занепокоєння з приводу появи загально-соматичних симптомів, які у подальшому є підґрунтям розвитку синдрому психоемоційного виснаження у СМП зі стажем роботи понад 10 років. Психоемоційне виснаження як ознака стресогенності у СМП має широкий діапазон прояву – від емпатії (бажання зрозуміти, допомогти) до відсторонення від реальних подій, занурення у самоемпатичний особистий простір. Встановлено, що у СМП симптоми депресивності та збудливості наростають зі стажем роботи в умовах підвищеної стресогенності й модифікуються у дезадаптуючі з формуванням психоемоційного виснаження.
Поглиблено уявлення про те, що рівень задоволеності функціонуванням в різних сферах життєдіяльності та соціальної фрустрованості у СМП залежить від стажу роботи та застосування різних механізмів психологічного захисту від психотравмуючих чинників. СМП старше 50 років адекватно сприймають себе в професійному середовищі та взаємодіють в суспільстві. СМП в групах до 25 років та до 50 років проявляли високий рівень фрустрації у сферах матеріального становища, медичного обслуговування, події в суспільстві.
Уточнено ознаки професійної дезадаптації СМП, а саме: погіршення самопочуття, зниження загальної активності, втомлюваність, соматовегетативні порушення, порушенням циклу «сон – активність», обмеженням соціальної взаємодії, зниженням мотивації до діяльності.
Розширено розуміння зв’язку особистісних властивостей та тривалості медичного стажу у СМП, встановлено, що із збільшенням стажу емоційне реагування та умови виникнення психоемоційного виснаження зменшуються. Професійний досвід стає фундаментом для профілактики негативних впливів в умовах підвищеної стресогенності.
Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці та впроваджені «Системи запобігання професійному вигоранню середнього медичного персоналу в умовах підвищеної стресогенності». Обґрунтовано методологічні засади, зміст та принципи реалізації даної системи. Розроблено «Схему формування ПЕВ–СМП в умовах підвищеної професійної стресогенності».
Розроблено модульну «Інтегративну програму психопрофілактики та психокорекції ПЕВ у СМП».
Результати дослідження можуть бути використані: при організації психологічного консультування середніх медичних працівників та ветеранів АТО/ООС; психологами лікувально-профілактичних та навчальних закладів; у змісті дисциплін для закладів освіти «Психологія», «Соціальна психологія», «Профілактична медицина», тощо.
Ключові слова: баланс роботи та життя, дезадаптація, життєва позиція, психологічні чинники, медичні працівники, міжособистісна взаємодія, особистість, професійна ідентичність, професійне становлення та розвиток, професійне та емоційне вигорання, психологічний супровід персоналу, сімейні конфлікти, соціальні та психологічні стратегії, стосунки, чинники стресогенності, учасники бойових дій.
