Желанов Д. В. Ціннісний компонент змісту університетської освіти в Норвегії та в Україні: порівняльний аналіз

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U102855

Здобувач

Спеціальність

  • 011 - Освітні, педагогічні науки

16-12-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 64.053.042

Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди

Анотація

Актуальність проблеми дисертації зумовлена потребами суспільства в оновленні системи вітчизняної вищої освіти у напрямі її відповідності сучасним соціально-економічним викликам та європейським орієнтирам. Ці об’єктивні детермінанти посилюють необхідність дослідження можливостей застосування у вітчизняному освітньому просторі досягнень у галузі вищої освіти провідних країн світу, зокрема Норвегії, як однієї з найбільш розвинутих скандинавських країн. Норвегія – це найпівнічніша країна Європи. Вона, у певному сенсі, є особливою країною, бо не є членом Євросоюзу, але повністю дотримується законів, стандартів та економічних вимог ЄС, ефективно взаємодіючи з ним.Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що дисертантом уперше: системно досліджено ціннісний компонент змісту університетської педагогічної освіти в Норвегії та в Україні у синтезі його детермінант і тенденцій розвитку, теоретичних засад; обґрунтовано доцільність імплементації норвезького досвіду у практику роботи вітчизняної вищої школи; визначено сутність та структуру ціннісного компоненту університетської освіти; обґрунтовано й розроблено його модель, що містить цільовий, концептуальний, змістовий, процесуальний, результативний компоненти; проаналізовано нормативну базу норвезької та вітчизняної вищої освіти, що декларує та регламентує ціннісний компонент її змісту; з’ясовано специфіку ціннісного компоненту змісту університетської освіти в Норвегії та в Україні; уточнено у міждисциплінарному вимірі сутність понять «цінності», «зміст освіти», «університетська освіта», «ціннісний компонент змісту освіти»; підходи до типології цінностей; логіку та механізми моделювання педагогічних об’єктів і процесів; подальшого розвитку набули особистісно зорієнтована освітня парадигма та наукові підходи (аксіологічний, культурологічний, системний), що складають концептуальне підґрунтя дослідження.

Файли

Схожі дисертації