Дисертаційна робота присвячена комплексному вивченню ранніх ознак розвитку стеатозу та фіброзу печінки в 104 дітей віком від 10 до 18 років, хворих на ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА), на підставі вивчення клініко-інструментальних ознак та біохімічних показників функціонального стану печінки, а також вмісту адипонектину, фактора росту фібробластів, фактора росту ендотелію судин і фактора росту гепатоцитів.
Встановлено, що більшість пацієнтів, хворих на ЮІА, мають скарги з боку шлунково-кишкового тракту (47,12 %), які притаманні функціональним змінам печінки. При цьому їх характер залежить від вікових особливостей, від віку дебюту захворювання та режиму дозування метотрексату. Абдомоінальний біль, зниження апетиту, нудота та блювання частіше спостерігається у пацієнтів 10–13 років (55,36 %; p ˂ 0,001). Діти молодшого віку більшою мірою скаржаться на больовий синдром та блювання (p ˂ 0,001). При розпочатку ЮІА у віці понад 15 років, переважають зниження апетиту та нудота (p ˂ 0,01). Не встановлено вірогідних закономірностей порушень самопочуття підлітків з ЮІА з урахуванням варіанту, активності хвороби, тривалості та наявності метотрексату (МТХ) у складі комплексної терапії. Разом з цим, зазначені зміни виявляються частіше за умов використання МТХ у дозі менше 10 мг/м2/тиждень проти більшого дозування (p ˂ 0,05).
Для з'ясування наявності процесів фіброзоутворення в дітей, хворих на ЮІА, на першому етапі були визначені математичні індекси фіброзу (APRI, AAR, FIB-4). Встановлено, що у більшості пацієнтів індекси фіброзу виявились підвищеними (APRI — у 62,50 %, AAR — у 67,31 % випадків) і значно перевищували за частотою як скарги хворих, так і сонографічні зміни (p ˂ 0,01), незалежно від статі та віку пацієнта. Найчастіше розрахункові індекси фіброзу збульшувались у дітей, що захворіли у віці старше 15 років (підвищення індексу APRI у 66,67 % випадків та індексу AAR у 100 % хворих, що було вірогідно частіше в порівнянні з пацієнтами, дебют ЮІА яких припадав на молодший вік (p ˂ 0,01).
Кореляційний аналіз не виявив вірогідних зв’язків зі статево-віковими характеристиками хворих та особливостями перебігу ЮІА за винятком позитивного зв’язку незначної сили всіх індексів фіброзу із вмістом ревматоїдного фактора (РФ) (p ˂ 0,05). Значною мірою індекси фіброзу корелювали з віком пацієнтів, статтю (переважали у хлопчиків), біохімічними показниками (ГГТ, ЛФ, холестерин, β-ліпопротеїди) й особливостями терапії (кумулятивною дозою МТХ (p ˂ 0,05)). Найбільша кількість кореляційних зв’язків індексів фіброзу встановлено при олігоартикулярному варіанті ЮІА. При поліартикулярному варіанті ЮІА індекси фіброзу мали взаємозв’язок із показниками імунологічної активності. У разі недиференційованого артриту формування фіброзу було пов’язано з віком пацієнта та дебютом ЮІА, титром антистрептолізину О (АСЛ-О), та ступенем активності захворювання. За умов отримання хворими МТХ індекси фіброзоутворення переважно пов’язані зі серопозитивністю. У пацієнтів, які не приймали МТХ, індекси фіброзу залежали від варіанту ЮІА та активності ферментів (ГГТ, ЛДГ).
Фактор росту фібробластів – маркер формування фіброзу - здебільшого виявився високим у хлопчиків (33,33 %), дітей старше 14 років, та при дебюті ЮІА після 15 років, олігоартикулярному варіанті (30,95 %), переважно середній активності ЮІА (63,89 %) та не залежав від наявності в складі терапії МТХ, і частіше при його дозі від 10 до 12,5 мг/м2 поверхні тіла.
Фактор росту гепатоцитів, який асоціюється з репаративними процесами в печінці, був високим у дівчат (30,65 %), у пацієнтів 10–14 років, дебюті ЮІА у віці 3–5 років, поліартикулярному варіанті артриту та його високій активності, водночас не залежав від дозування МТХ.
У дітей, хворих на ЮІА, отримано кореляційні взаємозв’язки адипонектину з віком пацієнта, активністю захворювання, JADAS-27, тривалістю ЮІА та кумулятивною дозою МТХ. Встановлено, що фактор росту ендотелію судин корелював із концентрацією ЦІК, фактор росту фібробластів був у взаємозвязку з активністю захворювання за JADAS-27, ШОЕ, АСЛ-О та ЦІК. Рівень молекулярних регуляторів активації клітин був зумовлений переважно показниками активності ЮІА (ШОЕ, JADAS-27, ЦІК, АСЛ-О), незалежно від статі пацієнта та варіанту перебігу захворювання. Для дівчаток, пацієнтів з оліго- та поліартикулярним варіантом ЮІА маркери фіброзоутворення мали зв’язок із кумулятивною дозою МТХ і тривалістю захворювання. Зі зростанням активності захворювання збільшувалися кореляційні зв’язки маркерів фіброзу із показниками активності та змінами функціонального стану печінки. У дітей, які отримували МТХ, маркери фіброзоутворення були у взаємозалежності з показниками функціонального стану печінки, активності ЮІА та титрів АСЛ-О.
