До дослідження включено за результатами ультразвукового методу 60 пацієнтів віком від 21 до 83 років.Пацієнтів було розподілено на три групи (згідно з Bethesda System). Прогностично важливими у виявлених серед них були лише наступні в 3-й групі: тютюнопаління; праця в шкідливих умовах; тенденція генетичної схильності до патології щитоподібної залози.Виявлено, що для пацієнтів першої групи з доброякісним процесом характерне вірогідне зниження рівня гемоглобіну (103,3±7,1 г/л), його середнього вмісту (26,4±1,8 пг) і концентрації в еритроциті (296,2±7,4 г/л). Для 2-ї групи характерним є вірогідне зниження загальної кількості тромбоцитів (220,4±39,5х109/л) та показника тромбокриту (0,25 ±0,04 %), а також підвищення середнього об’єму тромбоцитів (11,23±0,28 фл) та відсотка великих тромбоцитів (35±2,5 %). Показники крові при злоякісному процесі у щитоподібній залозі відрізняються вірогідно більшою кількістю лейкоцитів (9,55±1,51х109/л) та часткою еозинофілів (4,33±1,51 %) і базофілів (0,68±0,12 %) у порівнянні з 1-ю групою (8,32 ± 0,62х109/л; 2,09 ±0.6 %; 0,64 ±0,17 %) та 2-ю групою (7,06±0,72х109; 1,88±0,42 %; 0,39±0,07 %) відповідно.
Так, попри те, що середній рівень ТТГ у сироватці крові пацієнтів всіх груп не виходив за межі референтного інтервалу, він мав свою диференціацію. При доброякісному характері утворення (1,45±0,28 мкМО/л); при підозрі на злоякісність пухлини (1,57±0,23 мкМО/л) та при злоякісності (2,00±0,14 мкМО/л) відповідно. При доброякісному ураженні ЩЗ рівень вТ4 був (11,91±2,09 пмоль/л). Навпаки, абсолютна більшість пацієнтів із підозрою на злоякісність (4,17±1,39 пмоль/л) та власне злоякісний процес (5,46±2,19 пмоль/л) мали нижчі значення.
За результатами оцінки показника концентрації вільного трийодтироніну (вТ3) у сироватці крові більшості хворих також не виявлено вихід їх значень за межі референтного інтервалу. Зокрема, для доброякісних утворень (5,61±0,22 пмоль/л) та при підозрі на злоякісність (6,43±0,45 пмоль/л), а при злоякісному ураженні (5,10±0,36 пмоль/л) у порівнянні з попередніми. Тиреоїдний індекс (ТІ) та індекс прогресивної периферичної конверсії (ІпПК) значуще відрізнялись між групами (р<0.01) та були найвищими у пацієнтів з доброякісними пухлинами – ТІ≥16,0; ІпПК≤2,0; з підозрою на злоякісність — ТІ≤10,0 ; ІпПК≤0,7 ; при злоякісності – ТІ≤7,0; ІпПК≤1,2. При доброякісному ураженні щитоподібної залози середній рівень РЕА складав – 1,23±0,35 нг/мл. У пацієнтів з BSRTC-V категорією цей показник становив – 2,06±0,28 нг/мл, тоді як у 3-й групі його рівень був 16,69±1,0 нг/мл, що вище референтного значення на відміну від попередніх двох. Отже, за умов наявності показника вище його унормованих величин однозначно слід вважати злоякісне походження новоутворення.Встановлено, що у пацієнтів з BSRTC-II спостерігалась слабка експресія ТГ у 77,8 % випадків та помірна у 22,2 %. У 2-й групі пацієнтів відзначалось підвищення інтенсивності реакції з антитілами до ТГ: лише у 20,0 % випадків експресія була слабкою, а в 80,0 % – помірною (р<0,001 у порівняні з 1-ю групою). Пацієнти 3-ї групи мали високу експресію ТГ у 63,6 % пацієнтів, помірна – у 9,1 %, негативний результат отриманий у 18,2 % випадку (р<0,001 проти даних у 1-й і 2-й групах). При доброякісному процесі у всіх випадках встановлено негативний статус експресії TTF-1 в 2-й групі на злоякісність пухлини – слабку реакцію (+) у 100 % пацієнтів (p <0,001), у 3-й групі – у 18,2 % випадків сильну експресію, у 72,7 % – помірну, у 9,1 % – слабку (p <0,001 у порівнянні з попередніми групами).Наявність позитивної реакції Е-кадгерину відмічена в усіх біоптатах (100 %) з підозрою на злоякісне новоутворення, в тому числі слабкою спостерігалась у 90,0 % випадків, помірною — в 10,0 %. Сильна експресія цитокератину-19 відзначалась в 40,0 % випадків при BSRTC-V і 45,4 % при BSRTC-VI, помірна – у 50,0 % і 36,4 % випадків відповідно, слабка – в 10,0 % і 18,2 %, без вірогідних відмінностей між групами (p>0,05). Наукова новизна - обґрунтований триетапний принцип комплексної діагностики новоутворень ЩЗ на основі прогностичних значень чинних методів з наступним об'єктивізованим групуванням.Вперше доведена пряма кореляційна залежність між рівнем раково-ембріонального антигену у сироватці крові та системою Bethesda з оцінки цитології щитоподібної залози.Встановлено, що обґрунтована, імуноцитохімічна панель має прогностичну цінність щодо діагностики новоутворень щитоподібної залози на доопераційному етапі.Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що встановлені в межах референтних діапазонів порогові значення загальноклінічних та імунохімічних методів досліджень, який дозволяє забезпечити диференційований підхід до діагностики новоутворень щитоподібної залози.Вперше виявлено прогностичну властивість та доцільність використання РЕА на передопераційному етапі діагностики новоутворень щитоподібної залози.
