У роботі представлено аналіз науково-теоретичних підходів до вивчення проблеми правового виховання підлітків у громадських об’єднаннях, які висвітлено в філософській, правовій, психологічній, соціологічній, педагогічній літературі.
Виявлено сутність та розкрито специфіку процесу правового виховання підлітків у громадських об’єднаннях. Доведено, що під поняттям «правова вихованість підлітка в громадських об’єднаннях» слід розуміти результат процесу правового виховання (як цілеспрямованого, так і природного), що здійснюється за допомогою впливу громадських об’єднань у взаємодії із державними інституціями та родиною. Правова вихованість підлітка є здатністю особистості оволодівати правовими знаннями, підвищувати мотивацію до служіння суспільству, визнавати правила правомірної поведінки та керуватися ними у відповідних правових ситуаціях. У дослідженні обстоюється думка про те, що така здатність має морально-правову базу: ідеї державотворення, соціального єднання та взаємодії з іншими представниками на засадах визнання прав і свободи людини в дусі міжнародного та національного законодавства.
Порушена проблема актуалізована такими суперечностями:
– між потребою розбудови громадянського суспільства в Україні на правових засадах та недостатнім вивченням можливостей і досвіду правового виховання особистості в громадських об’єднаннях;
– між практиками правового виховання підлітків у громадських об’єднаннях та необхідністю покращення їх ефективності шляхом розроблення організаційно-педагогічних умов, які можна впровадити в роботу таких організацій;
– між необхідністю орієнтації позаосвітніх соціальних спільнот на розвиток правової вихованості підлітків та недостатнім рівнем науково-методичного забезпечення процесу правового виховання в позашкільному середовищі;
– між необхідністю врахування особистих прагнень підлітків до правового виховання на засадах цінностей справедливості, свободи, поваги до людини, відповідальності та незначною корегентністю його організаційно-педагогічних умов.
Визначено наукову новизну та теоретичну значущість наукової праці, які полягають у тому, що:
уперше: комплексно концептуалізовано потенціал, можливості та межі громадських об’єднань у правовому вихованні підлітків; визначено та обґрунтовано три організаційно-педагогічні умови правового виховання підлітків у громадських об’єднаннях (застосування аксіологічних ідей та концепцій філософії правового виховання, правової педагогіки у вихованні підлітків; організація когнітивно-комунікативної взаємодії і спілкування як засобу підвищення рівня правової вихованості підлітків у громадських об’єднаннях; урахування вікових особливостей та світоглядно-ціннісних змін підлітків, які «вростають» у правову культуру суспільства);
уточнено: теоретичне положення про зміст і структуру правової вихованості підлітків у громадських об’єднаннях;
виявлено: критерії, показники та рівні правової вихованості підлітків у громадських об’єднаннях;
уведено в науковий обіг: факт наявності впливових чинників, що зумовлюють особливості організації процесу правового виховання підлітків у громадських об’єднаннях;
дістали подальшого розвитку: зміст, загальні і специфічні принципи, форми і методи правового виховання підлітків у громадських об’єднаннях.
Практичне значення дисертаційного дослідження в можливості створення методологічної бази освітніх проєктів на засадах теоретичних положень роботи для організаційно-методичного супроводу процесу правового виховання підлітків у закладах позашкільної освіти, доповнення концепції громадянської освіти та концепції неформальної освіти. Матеріали дисертації можуть бути використані для проведення правових заходів, акцій, занять із підлітками в різних громадських об’єднаннях, для оцінювання рівня правової вихованості підлітків у цих організаціях, розширення практикумів із правової педагогіки, а також під час викладання дисциплін «Основи правових знань», «Правознавство» у закладах вищої освіти. Розроблена методика оцінювання правовиховної роботи з підлітками може застосовуватися керівниками громадських об’єднань для ухвалення рішень щодо покращення цього напряму виховання. Матеріали та узагальнені результати дослідження стануть у пригоді працівникам позашкільних закладів освіти для укладання спецкурсів та експериментальних програм тощо.
