Михайленко-Зото О. О. Російська паронімія в лінгвокультурологічному аспекті

У дисертаційному дослідженні вперше із залученням мовленнєво-поведінкових тактик (МПТ) розглянуто лінгвокультурологічну своєрідність російської паронімії. Функціювання паронімії як лексичної категорії виявляє ознаки об'єктивного та суб'єктивного характеру, залежні від особистості продуцента і реципієнта, мовленнєво-поведінкових ситуацій (МПС) і тактик, мовленнєво-культурних сценаріїв (МКСц), від лінгвокультурного фону лексичних одиниць, що входять у відносини паронімії. У дисертації виокремлено МПТ ненавмисної і навмисної паронімії. Підґрунтям такої диференціації МПТ паронімії виступає дихотомія праксіологічних понять ненавмисності / навмисності використання паронімії в російському лінгвокультурному просторі. Ненавмисне використання паронімії виявляє за функційною ознакою МПТ паронімічної ненавмисної помилки у ситуаціях говоріння, слухання, письма, читання і МПТ паронімічного ненавмисного уточнення думки. Навмисне використання паронімії виявляє за функційною ознакою МПТ трансформаційної парономазії з основним мовленнєво-культурним сценарієм мовної гри, МПТ художнього використання паронімії в ситуаціях естетичного зближення паронімів і паронімічного римування, а також МПТ навчального впливу паронімії. Ключовим у дисертації є концепт МПТ, який корелює з концептами МПС і МКСц. У МПС, притаманних виявленим МПТ, реалізується прагмасемантика, зумовлена соціальною і національно-культурною специфікою МКСц (скриптів), які корелюють із відповідними структурними фреймами. Різні ситуації ненавмисної паронімічної помилки можуть спричинюватися фреймами нестачі знань мовного коду, автоматизму використання більш частої одиниці паронімічної опозиції, акустичних перешкод і вимовних або слухових дефектів, нестачі освітлення, дефекту зору, подібності графічних ключів слів, нерозбірливості почерку, відмінностей у мовних картинах світу комунікантів. У різних МПТ навмисної паронімії задіяні МКСц паронімічної мовної гри поряд з комічним, жартівливим, іронічним, сатиричним, глузливим, образливим, принизливим, авантюрним, обманним тощо; паронімія може супроводжувати іносказання, підкреслене зближення слів, римування, спеціальні прийоми навчання мови, удосконалення знань з мови.