Метою дослідження – теоретично обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити дієвість технології корекції тілобудови студенток з урахуванням геометрії мас їхнього тіла у процесі фізичного виховання для підвищення його ефективності.
Уперше сформовано механізми регуляції пози студенток і з різним типом тілобудови: зміщення коливань центру тиску тіла на опорі, амплітуда коливань центру тиску тіла, середній радіус відхилення коливань центру тиску тіла, лінійна швидкість переміщення центру тиску тіла, довжина переміщення центру тиску тіла в сагітальній і фронтальній площинах, співвідношення лінійної та кутової швидкостей, накопичений кут зсуву; кут відхилення коливань центру тиску тіла, площа переміщення центру тиску тіла, якість функції рівноваги, нормована площа векторограми, коефіцієнт різкої зміни напряму руху, показники спектрального аналізу (частоти й амплітуди різних піків у сагітальній і фронтальній площинах);
уперше обґрунтовано технологію корекції тілобудови студенток з урахуванням геометрії мас їхнього тіла у процесі фізичного виховання (структуру технології складали мета, завдання, принципи, педагогічні умови й етапи), особливістю якої поставав корекційно профілактичний напрям, що знайшов відображення в розробленні клас-студії «Грація», та можливість на основі її змісту та структури виокремлення критеріїв ефективності останньої;
уперше розроблено модель характеристик фізичного розвитку студенток 17–18 років і з різним типом тілобудови;
набули подальшого розвитку знання про використання біомеханічного контролю (із застосуванням стабілоаналізатора із біологічним зворотним зв’язком «Стабілан 01-2» та діагностико-тренувального комплексу «Sport Kat 650 TS» на базі рухомої платформи) під час діагностування статодинамічної стійкості тіла студенток у процесі фізичного виховання;
набули подальшого розвитку підходи до диференціації фізичного навантаження у процесі проєктування занять оздоровчим фітнесом, які ґрунтуються на врахуванні гоніометрії та статодинамічної стійкості тіла студенток;
доповнено наукові дані щодо вивчення гоніометрії тіла, витривалості та гнучкості хребта, силової витривалості м’язів тулуба та верхніх кінцівок у студенток із різними типами тілобудови.
Практична значущість роботи передбачає перспективу використання теоретичних положень і методичних розробок останньої в ході організації занять із фізичного виховання. Ідеться про введення авторської технології у процес фізичного виховання студенток і з різним типом тілобудови (на основі оперування спектром засобів оздоровчого фітнесу) для розв’язання проблеми покращення їхнього фізичного розвитку.
Для досягнення поставленої мети й обраних відповідних завдань обґрунтовано реалізацію комплексу взаємодоповнюваних методів наукового пошуку (теоретичних, соціологічних, медико-біологічних, педагогічних і методів математичної статистики), адекватність їхнього використання для висвітлення задекларованого в роботі об’єкта, предмета, а також описано організацію дослідження та залучений до нього контингент.
У контексті визначення показників геометрії мас тіла залучених до дослідження студенток 17–18 років із різними соматотипами вивчено статодинамічну стійкість, що, за результатами огляду фахової літератури, характеризує здатність людини оптимально регулювати пози тіла, розташування тіла в змішаному (статодинамічному) режимі координації рухів ланок тіла у процесі підтримання його в рівноважному положенні.
Виконання тестових вправ «Статичний тест», «Динамічний тест –рух за годинниковою стрілкою», «Динамічний тест –рух проти годинникової стрілки» із застосуванням діагностико-тренажерного комплексу «Sport Kat 650TS» розкрило значні коливання тіла дівчат 17–18 років у сагітальній площині, що вказує на відповідні труднощі з утриманням потрібної пози тіла: експериментованим студенткам не вдавалося мінімізувати коливання тіла на рухомій опорі. На основі аналізу результатів тестів на виконання рухових завдань із більш активними рухами тіла, зокрема «Динамічний тест –рух за годинниковою стрілкою», «Динамічний тест –рух проти годинникової стрілки», виявлено певні труднощі: студентки з ендоморфним типом тілобудови продемонстрували найгірші серед студенток інших досліджуваних груп результати тестових вправ (хаотичне переміщення центру тиску тіла із різкими змінами напрямку руху внаслідок макроколивань, що призводить до відповідної форми траєкторії переміщення центру тиску тіла на рухомій опорі); студентки з ектоморфним і мезоморфним соматотипами під час виконання зазначених тестів репрезентували більш наближену до заданої форму траєкторії центру тиску тіла (утім, характер переміщення варто пов’язувати із досить різкими змінами напрямку руху та макроколиваннями)
Розроблено технологію корекції тілобудови студенток з урахуванням геометрії мас їхнього тіла у процесі фізичного виховання, зорієнтованої на досягнення поставленої мети шляхом додержання системного, нормативно-цільового, особистісно-орієнтованого підходів.
