Ясиновська О. М. Порівняльна оцінка комплексних заходів за ектопаразитозів дрібних домашніх тварин

Дисертаційна робота присвячена вивченню порівняльної оцінки комплексних заходів за ектопаразитозів дрібних домашніх тварин. Результати проведених досліджень значно поліпшують заходи боротьби і профілактики з сифонаптерозу м’ясоїдних. Встановлено, що ектопаразитози дрібних домашніх тварин часто реєструється у центральному та прилеглих міських районах м. Суми. Спостерігається тенденція до збільшення кількості випадків захворювань. Так, з 2015 по 2020 роки зареєстровано 988 (25 %) випадків захворювання дрібних домашніх тварин на отодектоз, 268 (6,8 %) випадків – на демодекоз, 2662 (67,5 %) випадок – на сифонаптероз, 26 (0,7 %) випадків – на нотоедроз. Сифонаптероз переважно реєструється у котів віком від 1,5 місяців до 3 років – 561 (50,8 %), від 4 до 10 років – 306 (27,7 %), старше 10 років – 237 (21,5%). У собак сифонаптероз реєструється віком від 1,5 місяців до 3 років – 711 (45,6 %), від 4 до 10 років – 647 випадків (41,5 %), старше 10 років – 200 (12,9 %). Частіше на сифонаптероз хворіють безпорідні собаки та коти. Висока захворюваність безпорідних собак та котів, пов’язана з домашньо-вигульним способом життя і несвоєчасною інсектоакарицидною обробкою, як тварин так і приміщення де вони мешкають. На сифонаптероз частіше хворіють кобелі – 857 випадків (55 %), рідше самки собак – 701 випадків (45 %), коти – 585 (53 %), рідше кішки – 519 (47 %). Вивчаючи динаміку (середня кількість за 5 років) захворюваності дрібних домашніх тварин на сифонаптероз, встановлено, що хвороба має виражену сезонність і частіше реєструється у весняний, літній та осінній період. Це ми пов’язуємо зі сприятливими умовами (висока температура та вологість) для розвитку Ctenocephalides felis і Ctenocephalides canis і активним способом життя дрібних домашніх тварин в цей період.