Дисертацію присвячено комплексному вивченню тематичної групи лексики одягу, взуття та прикрас із середньонаддніпрянських говірок. Обраний фрагмент побутових назв належить до найбільш давніх у мові й демонструє зміни в матеріальній культурі та традиціях мовців, що призводить до пасивізації й архаїзації лексем, заміни їх іншими, розширення чи звуження їхньої семантики. У зв’язку з цим закономірно, що дослідження тематичної групи лексики (ТГЛ) одягу, взуття та прикрас є важливим і невідкладним завданням сучасної діалектології, адже втрата навіть невеликої кількості номенів спричинює неповноту опису національної мови.
Зафіксовано динамічні процеси в досліджуваній тематичній групі, зокрема пасивізацію й архаїзацію лексики, трансформацію її семантики (звуження чи розширення), а також заступлення назв традиційного одягу лексемами на позначення сучасних реалій чи виникнення нових, що зумовлено деактуалізацією окремих предметів матеріальної культури або входженням у побут інших.
За результатами картографування лексики одягу, взуття та прикрас представлено цей фрагмент словникового складу середньонаддніпрянського говору в усьому ареалі, визначено особливості просторової поведінки лексем на 24 лінгвістичних картах (20 лексичних і 4 семантичні). Узагальнення матеріалів регіональної лінгвогеографії стали ґрунтом для вирізнення таких типів ареальної поведінки: 1) лексеми, що поширені майже в усіх середньонаддніпрянських говірках (суцільні ареали); 2) назви одягу та взуття, відомі в більшості досліджуваних говірок (розмиті та мереживні ареали); 3) лексеми, що охоплюють три – шість говірок (невеликі замкнуті ареали); 4) назви одягу, взуття та прикрас і їхні варіанти, що функціонують лише в одній говірці і є спорадичними вкрапленнями (острівні мікроареали). Суцільні ареали засвідчують однорідність середньонаддніпрянського діалекту, репрезентують зону його поширення, удокладнюють типові особливості й підтверджують достовірність вирізнення. Розмиті і мереживні ареали архаїзованих назв одягу та прикрас, що постали внаслідок трансформації в минулому суцільних лексичних ареалів, репрезентують давність і цілісність досліджуваного говору та динаміку його лексичного складу. Невеликі замкнуті ареали формують типові для середньонаддніпрянських говірок фонетичні, словотвірні, зрідка лексичні варіанти назв, що мають суцільне поширення. Вони слугують основою для їхнього внутрішнього поділу чи сигналізують про залишки архаїзованих лексем чи їхньої семантики. Острівні мікроареали засвідчують незначну словотвірну, фонетичну й спорадично лексичну варіативність досліджуваної лексики, що також є підґрунтям для мінімальної диференціації говору.
