Дисертацію присвячено вирішенню проблеми емоційних станів жінок літнього віку, хворих на ішемічну хворобу серця. Спираючись на результати теоретичного аналізу психологічних особливостей жінок літнього віку, хворих на ішемічну хворобу серця, можемо стверджувати, що важливим є врахування не лише особистісних характеристик, але і певних емоційних станів. Теоретично з’ясовано, що низкою дослідників було виділено різноманітні особистісні характеристики хворих на ішемічну хворобу серця. Так, в структурі так званого особистісного типу «А» відзначені різні психологічні особливості, іноді суперечливі. Представленість в етіології та патогенезі хвороби особистісних, соціальних і біологічних факторів у кожного конкретного хворого може бути різною. Крім того, інфаркт міокарда можливий і у особи, «що не вкладається в класичний коронарний особистісний профіль» (наприклад, у пацієнта, що палить, страждає на ожиріння, і при цьому не має особистісних особливостей типу «А»). У контексті проблематики проведено ґрунтовний аналіз значної кількості статистичних досліджень та сучасних наукових праць, що дав змогу констатувати, що при виявленні конкретних особистісних характеристик, питання про те чи є ці характеристики преморбідними або сформованими в результаті хвороби не завжди має однозначну відповідь.
Теоретично з’ясовано, що негативні почуття погіршують функціональний стан серця, викликаючи його електромагнітну дестабілізацію. Серед основних механізмів, через які реалізується патогенний вплив стресу при ІХС можна назвати: підвищене виділення катехоламінів, що призводить до збільшення потреби міокарду в кисневі внаслідок зростання частоти серцевих скорочень, артеріального тиску і сили скорочення міокарду; порушення судинного тонусу епікардіальних артерій і мікроциркуляції; підвищення агрегації тромбоцитів, секреції деяких факторів згортання крові, зниження фібринолітичної активності крові.
На основі проведеного теоретичного аналізу наукових досліджень проблематики нами виявлено, що на формування конкретних станів можуть впливати біологічні, соціальні та особистісні фактори.
Виходячи із аналізу літератури було визначено, що компоненти психоемоційних станів пацієнтів з ІХС складаються з комплексу психофізіологічних чинників, що включають в себе: специфіку емоційно-негативних станів, таких як тривога, депресія, астенія, ворожість тощо, а також особливості соматичного стану, клінічні прояви ІХС та супутні зміни психоемоційної сфери; специфіку психотравмуючих ситуацій; особистісні особливості, зокрема, агресивність, а також тривожність, невротичність і депресивність в структурі своїх особистісних характеристик.
З’ясовано, що поряд із тривалим емоційним перенапруженням значну роль при захворюванні на ІХС літніх жінок відіграють гостра та хронічна травматизація психіки, психоемоційні розлади, найбільш значущими серед яких є депресивні та тривожно-фобічні. Крім того, при депресії мають місце такі поведінкові чинники, як небажання пацієнтів приймати медикаментозні препарати та дотримуватись призначеного режиму.
