Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних основ та практичних рекомендацій з формування та реалізації механізмів державної політики становлення економіки миротворення в системі економічної безпеки держави.
Об’єктом дослідження є процеси забезпечення економічної безпеки держави шляхом становлення економіки миробудівницва, а предметом –теоретико-методичні засади та науково-практичні рекомендації з визначення пріоритетів, інструментів та засобів державної політики формування та реалізації механізмів становлення економіки миробудівництва в системі економічної безпеки держави.
У дисертації проаналізовано генезис взаємозв’язку економічної безпеки держави та економічних наслідків війни. Узагальнено концептуальний базис економічних передумов політики миротворення у процесі виникнення наслідків гібридних та збройних конфліктів. Обґрунтовано теоретико-методичні засади формування державної політики становлення економіки миробудівництва як комплексної системної моделі, що одночасно поєднує загальну макроекономічну стабілізацію, формування здорової конкурентоспроможної економіки; розбудову сучасної конкурентоспроможної економіки на прилеглих до непідконтрольних територій задля їх перетворення на території впровадження нових моделей пріоритетного розвитку; протидію гібридним конфліктам в економічній, військовій, інформаційній, суспільно-політичній, міжнародній та релігійно-культурній сферах.
Визначено наукові передумови ідентифікації елементів механізмів становлення економіки миробудівництва в системі економічної безпеки держави. Удосконалено науково-методичні підходи до концептуальної побудови системи та структури механізмів державної політики становлення економіки миробудівництва, які передбачають формування її елементів за підсистемами та галузями миротворення.
Охарактеризовано сучасні макроекономічні та соціальні передумови миробудівництва забезпечення економічної безпеки держави. Оцінено стан економічної безпеки Донецької та Луганської областей та її вплив на економічну безпеку України. Набули подальшого розвитку методичні рекомендації Міністерства економіки України з оцінювання економічної безпеки держави кореляційним аналізом сили зв’язку між складовими економічної безпеки окремих регіонів (у нашому випадку – Донецької та Луганської областей) та складовими економічної безпеки держави, що дозволяє виявляти вплив динаміки характеристик соціально-економічного розвитку на відповідні параметри економічної безпеки національної економіки в цілому.
Охарактеризовано державну політику миротворчості та зміцнення економічної безпеки держави. методичний підхід до оцінювання резистентності та якості державної політики збереження структурно-динамічних характеристик економічного зростання в умовах збройного конфлікту, а саме розроблено авторську методику ідентифікації здобутків і прорахунків в системі державного регулювання та їх наслідків за такими напрямами (механізмами).
Обґрунтовано стратегічні пріоритети державної політики миротворення в країні. Для цього узгоджено стратегічні пріоритети економічного розвитку країни, економічного пожвавлення на прилеглих до збройного конфлікту територіях, поступу в країні галузей миробудівництва, соціального вирівнювання, використання потенціалу міжнародної співпраці з очікуваними системними змінами в державі та напрямами зміцнення складових її економічної безпеки, що дозволяє підвищити статус проблеми миротворення та сфокусувати державну політику в руслі мобілізації потенціалу економічної безпеки та конкурентоспроможності національної і регіональних економічних систем.
Розроблено організаційно-економічний механізм реінтеграції країни в умовах гібридної окупації, який являє собою систему поєднаних між собою (задля досягнення єдиного цілісного результату, а також контролю і коригування перебігу політики) суб’єктів регулювання та суб’єктів-учасників, які спільно ініціюють та компанують архітектоніку, інструментарій і ресурсне забезпечення політики у межах постановочного, програмного, рамкового та інструментального блоків, узгоджують мету та етапність реалізації заходів у межах організаційної та економічної підсистем державного регулювання.
Визначено інструменти стимулювання соціально-економічного розвитку постраждалих територій та відновлення потенціалу їх макроекономічного зростання, які спрямовані на вирішення стратегічних задач формування прогресивнішої структури більш конкурентоспроможної економіки та запуску нових драйверів розвитку регіонів, постраждалих від воєнного конфлікту.
