Дисертацію присвячено формуванню теоретико-методичних і прикладних засад стратегічного розвитку ринку органічної харчової продукції в Україні, що дозволяє оптимізувати процеси розробки національних, регіональних та галузевих стратегій соціально-економічного розвитку. Проаналізовано сучасний стан розвитку ринків аграрної та продовольчої продукції. Встановлено, що ВВП України за 2020 рік становило 156 млрд дол. США, у структурі ВВП сектору АПК належить 17%, 5% населення України зайняті у аграрному секторі. Агропродовольча сфера займає левову частку у експорті України, яку оцінюють у 45%. Україна володіє 41, 3 млн гектарів сільськогосподарських угідь, із яких 32,7 гектарів належить ріллі, а загальний відсоток розораності земель становить 54%. Визначено, що під економічним механізмом стимулювання розвитку ринку органічної харчової продукції слід розуміти інтегральну систему взаємодії суб’єктів господарювання на ринку органічної харчової продукції разом із логістично-складським господарством та аграрним органічним ринком на основі нормативно-правового забезпечення та інституціональних утворень (кластерів, кооперативів, асоціацій), яка володіє певними методами (фіскальні, бюджетні, консультативно-інформаційні, майнові), використовує характерні інструменти («справедлива ціна», інвестиції, інновації, підвищення рівня поінформованості стосовно доцільності виробництва та споживання органічної продукції), дотримується встановлених принципів (відповідність потребам теперішнього і майбутнього поколінь, збалансованість використання та відновлення природних ресурсів, компетентність, ефективність співпраці, відповідальність, надійність та об'єктивність) й відповідає цілям сталого розвитку. У відповідності до пропонованих методичних підходів здійснено оцінку потенціалу регіонів України у сфері виробництва органічної продукції, сформовано їх рейтинг та сформульовано основні стратегії. За результатами проведених розрахунків у секторі найбільш оптимальних умов для розвитку виробництва органічної продукції станом на кінець 2019 року опинилася Київська, Одеська та Черкаська області. Для вказаних регіонів доречною є стратегія формування регіональної моделі органічно-орієнтованого багатопрофільного сільського господарства. Це створить передумови для органічних харчових виробництв, органічного тваринництва та суміжних секторів екологічно-орієнтованих видів економічної діяльності. Можливий розвиток інноваційної складової для впровадження проектів СМАРТ-спеціалізації. Сектор з найменш сприятливими умовами у контексті проведеного аналізу об’єднує Сумську та Івано-Франківську області, де наявний потенціал, а також його структура не дозволяє здійснювати комплексний перехід господарств до органічних технологій виробництва сільськогосподарської продукції. В інших регіонах варто застосовувати комбіновані стратегії.
