У дисертаційній роботі запропоновано, на підставі вивчення клінічних, інструментальних та лабораторних даних визначити фактори ризику розвитку інфаркту міокарда (ІМ) у молодому віці, особливості його клінічного перебігу та обґрунтувати рекомендації щодо реабілітації та лікування даної групи пацієнтів. Актуальність задачі обумовлена необхідністю удосконалити первинну та вторинну профілактику серцево-судинних захворювань у пацієнтів молодого віку.
Основні критерії включення до роботи: чоловіки у віці до 50 років.
Клінічний діагноз інфаркту міокарда підтверджувався на підставі клінічних, електрокардіографічних та лабораторних критеріїв згідно до рекомендацій Європейського товариства кардіологів (ЄТК) та Асоціації кардіологів України.
Мета дослідження: Удосконалення лікування хворих на інфаркт міокарда молодого віку на основі комплексної оцінки факторів ризику, показників ендотеліальної функції, фолатного обміну та аналізу ефективності окремих β -блокаторів.
Завдання дослідження:
1. Провести оцінку основних факторів ризику у чоловіків, які перенесли ІМ у молодому віці.
2. Вивчити клінічний перебіг та особливості ураження коронарних артерій у чоловіків молодого віку, які перенесли ІМ.
3. Дослідити агрегаційні властивості тромбоцитів, показники NO, рівні гомоцистеїну та ендотеліну-1 у пацієнтів з ІМ молодого віку.
4. Вивчити показники загального та вільного тестостерону, стан еректильноїдисфункції у хворих на ІМ молодого віку.
5. Оцінити вплив окремих груп β -блокаторів на показники фізичної витривалості у хворих після перенесеного ІМ у молодому віці та розробити рекомендації по їх диференційованому застосуванню.
Об’єкт дослідження:
Ішемічна хвороба серця: інфаркт міокарда, гострий коронарний синдром із елевацією ST та без елевації сегмента ST, ураження коронарних артерій.
Предмет дослідження: Зміни біохімічних показників та показники ендотеліальної функції, функції тромбоцитів, результати велоергометричного дослідження, дані анкетування.
Наукова новизна дослідження:
Вперше, у гострому періоді інфаркту міокарда у хворих молодого віку встановлено комплексні зміни, які проявлялися багатосудинним ураженням вінцевих артерій, порушеннями ендотеліальної функції, фолатного обміну та агрегації тромбоцитів.
Виявлено високу частку хворих з еректильною дисфункцією та встановлено залежність між зменшенням рівнів загального та вільного тестостерону та станом еректильної функції у пацієнтів з інфарктом міокарда у молодому віці.
Встановлено взаємозв’язок між показником толерантності до фізичного навантаження у хворих на інфаркт міокарда у молодому віці з рівнем загального та вільного тестостерону.
Доповнено наукові дані щодо диференційованого застосування у хворих, які перенесли інфаркт міокарда у молодому віці, окремих груп ꞵ-адреноблокаторів (БАБ) з різними фармакологічними властивостями.
Критерії виключення у дослідження були: супутні вроджені та набуті вади серця; важка супутня патологія внутрішніх органів; клапанні вади серця, які потребують хірургічної корекції, важка форма цукрового діабету (ЦД), виражена ниркова та печінкова недостатність, бронхіальна астма, травма або велике хірургічне втручання, гострий (або загострення хронічного) запальний процес, кровотечі, онкологічні і системні захворювання.
Основним методом реваскуляризації у хворих з гострим коронарним синдромом (ГКС) було проведення ургентної КВГ із подальшим ендоваскулярним втручанням. Усі хворі отримували стандартну терапію, яка відповідала рекомендаціям ЄТК та УТК на момент включення у дослідження. Хворим у стаціонарі було виконано: електрокардіографія (ЕКГ), ВЕМ-тест, визначення показників агрегації тромбоцитів, ендотеліальної функції, фолатного обміну, рівнів тестостерону, ліпідного спектру та інші лабораторні обстеження. Позагоспітальне спостереження (упродовж 6 місяців).
