Дисертація є першим у науці трудового права України спеціальним комплексним дослідженням принципів соціального діалогу у сфері праці.
У дисертації досліджено теоретичні та практичні аспекти визначення поняття, змісту та значення принципів соціального діалогу у сфері праці, а також сформульовано пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України про соціальний діалог, практики його застосування, а також зареєстрованих проєктів Трудового кодексу України.
Визначено поняття принципів соціального діалогу у сфері праці як основоположних ідей, вихідних положень і засад, на яких ґрунтується соціальний діалог у сфері праці, здійснюється його правове регулювання, реалізуються інтереси і наміри сторін на відповідному рівні (національному, галузевому, територіальному та локальному) соціального діалогу у визначених законом організаційно-правових формах.
З’ясоване правозастосовне значення принципів соціального діалогу у сфері праці полягає в тому, що зазначені принципи виступають своєрідними орієнтирами подальшого розвитку соціального діалогу, сприяють підвищенню його ефективності та досягненню цілей соціального діалогу; є основою правотворчої діяльності уповноважених суб’єктів, безпосередньо впливаючи на зміст нормативних приписів; виступають еталоном при тлумаченні та застосуванні норм законодавства про соціальний діалог; запобігають зловживанню сторонами своїми правами під час здійснення соціального діалогу.
Здійснено класифікацію принципів соціального діалогу у сфері праці залежно від: сфери правового регулювання (загальноправові, міжгалузеві та інституційні); поширення на різні форми соціального діалогу (принципи, що поширюються на усі форми здійснення соціального діалогу, та принципи, що поширюються на окремі форми здійснення соціального діалогу); рівнів здійснення соціального діалогу (принципи, що поширюються на усі рівні здійснення соціального діалогу, та принципи, що поширюються на певні рівні здійснення соціального діалогу); суб’єктного складу сторін соціального діалогу (тристороннього або двостороннього співробітництва); ступеню поширення на сторін соціального діалогу (принципи, що поширюються на усіх сторін соціального діалогу, та принципи, що поширюються на окремих сторін соціального діалогу).
З’ясовано правову природу основних принципів соціального діалогу, закріплених у ст. 3 Закону України «Про соціальний діалог в Україні», яка є неоднорідною з точки зору віднесення окремих із них до загальноправових, міжгалузевих та інституційних принципів. Деякі з основних принципів соціального діалогу (ст. 3 Закону) за своєю правовою природою є загальноправовими (верховенства права, законності, рівності, незалежності), інші – міжгалузевими принципами, оскільки сфера застосування соціального діалогу не обмежується сферою праці (соціальний діалог здійснюється також у сферах зайнятості, соціального забезпечення, охорони здоров’я, охорони праці та ін.).
Доведено системність та взаємозв’язок законодавчо закріплених основних принципів соціального діалогу та необхідність їх комплексного застосування для досягнення мети і вирішення завдань соціального діалогу.
Обґрунтовано доцільність включення до переліку інституційних (принципів правового інституту «Соціальний діалог у сфері праці») принципів соціального діалогу у сфері праці таких принципів: репрезентативності сторін; правоможності представників сторін; відкритості; прозорості; гласності; незалежності сторін; рівноправності сторін; добровільності; конструктивності; прийняття реальних зобов’язань; взаємної поваги сторін; пошуку компромісних рішень; обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; обов’язковості виконання колективних угод, колективних договорів, інших актів соціального діалогу; відповідальності за порушення законодавства про соціальний діалог.
Враховуючи законодавчий досвід зарубіжних країн, запропоновано доповнити Кодекс законів про працю України, Книгу шосту «Колективні трудові відносини» зареєстрованих проєктів Трудового кодексу України окремою главою «Соціальний діалог у сфері праці», в якій закріпити норми про основні положення про соціальний діалог у сфері праці, в тому числі перелік інституційних принципів соціального діалогу у сфері праці з визначенням їх поняття та змісту.
