У дисертації розкрито теоретико-методологічні засади досліджень фінансово-економічної безпеки в умовах інституціонального розвитку глобальної фінансової системи, удосконалено концептуальні підходи до оцінки фінансової безпеки держави, обґрунтовано напрями її зміцнення. На основі узагальнення понятійно-категоріального апарату запропоновано визначати фінансово-економічну безпеку як такий стан національної економіки, який якісно та за допомогою кількісних індикаторів характеризується макроекономічною й макрофінансовою стабільністю, стійкістю державних фінансів, інвестиційною спроможністю інституційних секторів економіки, дозволяє дієво протидіяти внутрішнім і зовнішнім загрозам національним інтересам та суверенітету країни, в тому числі фінансовому, підтримувати конкурентоспроможність на світових ринках товарів і послуг, досліджень і розробок, інвестицій та інновацій. основні особливості сучасних тенденцій модернізації інституціональної структури міжнародних фінансів проявляються у збільшенні обсягів глобального капіталу та порушенні фінансового суверенітету внаслідок його проникнення у національні економіки, інтернаціоналізації діяльності промислово-фінансових корпорації, розширенні масштабів віртуального капіталу, особливо похідного фінансового інструменту, зміні ролі країн, що розвиваються, посиленні надціонального регулювання фінансового та кредитного ринків, координації діяльності міжнародних інституцій та регіональних союзів щодо моніторингу джерел виникнення і каналів розповсюдження ризиків в окремих секторах або національних економіках. За результатами дослідження удосконалено методологію оцінювання фінансово-економічної безпеки країни на основі застосування європейського досвіду оцінки фіскальної стійкості у довго-, середньо- і короткостроковому періодах за індикаторами: S0 (раннє виявлення «фіскального стресу»), S1 (ризик «фіскального розриву»), S2 (фіскальні ризики, пов’язані зі старінням населення). Запропоновано класифікацію внутрішніх загроз економічній та фінансовій безпеці України, до якої віднесено загрози, детерміновані: нестійкістю державних фінансів, надмірним борговим навантаженням, деформацією банківської системи, поглибленням технологічної відсталості, криміналізацією реального та фінансового секторів економіки, інституціональною неспроможністю органів державного управління, втратою ними соціальної довіри.
