Лобода Д. О. Виховання «ідеального правителя» у філософсько-педагогічній спадщині мислителів європейського Відродження XIV – XVI століть

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100405

Здобувач

Спеціальність

  • 011 - Освітні, педагогічні науки

20-01-2022

Спеціалізована вчена рада

ДФ 44.053.016

Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Анотація

Дисертація є історико-педагогічним дослідженням, у якому здійснено науковий аналіз ідей виховання «ідеального правителя» у філософсько-педагогічній спадщині мислителів європейського Відродження XIV – XVI століть. Для досягнення об’єктивності наукового пошуку було опрацьовано і виділено вісім груп першоджерел: різноманітні за жанрами твори гуманістів епохи європейського Відродження, фемінноорієнтовані праці про виховання «ідеальної правительки», епістолярні джерела, вторинні історичні джерела (свідчення сучасників), праці попередників і наступників мислителів Відродження, стенографічні історичні джерела, соціально-утопічні твори, гомілетично-інтелектуальні твори. З’ясовано, що ідейно-теоретичний зміст виховання «ідеального правителя» мав власні історично-географічні, соціокультурні, етико-рефлексивні та соціально-економічні детермінанти, що зумовили появу регіональних відмінностей вчення (Флоренція, Феррара, Мілан, Венеція, Неаполь, Франція, Англія, Німеччина, Іспанія, Польща і Україна). Простежено ступінь поєднання (синкретизму) засад ренесансної антропософії з християнським морально-етичним інструментарієм гуманізму. Сформульовано мету виховання «ідеального правителя» – формування особистості з високим рівнем освіти та моральних якостей, фізично розвинутої, енергійної, вольової, діяльної, соціально зорієнтованої і відповідальної, відданій загальнолюдській справі та з «Богом у душі». З’ясовано принципи підготовки владних персоналій у добу Ренесансу – гуманізму, соціальної спрямованості, природовідповідності, демократичності, поєднання виховних традицій Античності та Відродження, синкретизму світськості та християнської високодуховності. Доведено, що педагогічні ідеї представників філософсько-педагогічної думки європейського Відродження XIV – XVI століть мали не лише теоретичну розробку, а і практичне втілення.

Файли

Схожі дисертації