Аббасов С. М. Діагностика та лікування часткових розривів сухожилків ротаторної манжети плеча

Дисертація присвячена питанням покращення результатів лікування хворих з частковими розривами сухожилків ротаторної манжети плеча на основі покращення діагностики та застосування диференційованого підходу до тактики лікування, розробки нових та удосконалення існуючих методів оперативного лікування. Після аналізу даних оперативного лікування було виявлено, що хворі, які мають підвищені вимоги до плечового суглоба потребують виконання шва сухожилка надостьового і підлопаткового м'язів. Недотримання етапності хірургічного втручання веде до поганих функціональних результатів лікування та різноманітних ускладнень під час виконання оперативного втручання. Часткове ушкодження сухожилків РМП впливає на ушкодження суглобового хряща плечового суглоба. Ушкодження суглобового хряща плечового суглоба залежить від терміну часткового ушкодження сухожилків ротаторної манжети плеча (r=0,53; р<0,01). Результати оперативного лікування хворих після шва часткового розриву сухожилка надостьового м'яза за шкалою Constant Shoulder Score у яких іммобілізація плечового суглоба тривала 6 тижнів були дещо кращі ніж у хворих, де іммобілізація тривала 2–3 тижні (р˃0,05). Раннє навантаження на плечовий суглоб після шва часткового розриву сухожилка надостьового м'яза не завжди є правильним та раціональним.