У дисертаційній роботі обґрунтовано та розроблено структуру та зміст програми фізичної підготовки ергогенної спрямованості для військовослужбовців, які мали контузію.
Проаналізовано науково-методичні підходи щодо фізичної підготовки військовослужбовців, які мали бойові травми, вивчено особливості професійної діяльності військовослужбовців, як чинника ризику для здоров’я та розповсюдженість бойових травм, отриманих під час виконання своїх функціональних обов’язків, вплив контузій та їх наслідків на функціональний стан військовослужбовців, а також особливості використання немедичних методів для корегування та відновлення стану військовослужбовців, які отримали контузію.
Професійна діяльність військовослужбовців характеризується наявністю великої кількості чинників ризику, що можуть стати приводом погіршення їх здоров’я та зниження боєздатності. Контузії та їх на слідки є достатньо поширеними порушеннями стану бойової готовності військовослужбовців, що брали участь у бойових діях. Водночас адаптація військовослужбовців, які отримали контузії під час виконання службових обов’язків, повинна носити комплексний характер. Але це завдання ще не має остаточного вирішення, що й обумовило актуальність обраного напряму дослідження.
Результати констатувального експерименту засвідчують, що особливості способу життя військовослужбовців, які мали контузію, є важливим компонентом загальної оцінки та аналізу їх стану.
Проведене дослідження дозволило оцінити спосіб життя переважної більшості учасників як такий, що не відповідає наявним нормативам. На користь цього припущення свідчить висока розповсюдженість таких чинників ризику, як недостатня тривалість нічного сну, порушення режиму харчування, надлишкова тривалість професійної діяльності та недостатня тривалість відпочинку та вільного часу. Це сприяє негативним змінам працездатності та погіршує бойову здатність військовослужбовців. Переважання пасивних видів відпочинку та контактів з мультимедійними технологіями суттєво підвищують вірогідність недостатньої рухової активності та зростання рівня стресу. У респондентів переважають шкідливі звички, тоді як оздоровчі навички мають недостатнє розповсюдження.
Аналіз характеру скарг, що їх висувають респонденти, та самооцінки самопочуття наприкінці робочого дня і робочого тижня свідчить про погіршення регуляції діяльності основних органів та систем організму, негативні зміни працездатності військовослужбовців, відсутність можливостей для її відновлення. Все це є ознакою формування відповідних донозологічних станів здоров’я.
Аналізу результатів дослідження фізичної підготовленості військовослужбовців, які мали контузію, засвідчує що зменшення швидкості реакції вказує на розбалансування процесів сприйняття та переробки інформації, яке є ілюстрацією порушення нервової системи, що виникають внаслідок контузії. Хоча переважна більшість учасників має достатній рівень фізичної підготовленості водночас є певна кількість учасників, які показують результати гірші, ніж вікові норми. Це характеризує вплив перенесеної контузії на фізичний стан військовослужбовців, та є ознакою загального погіршення здоров’я внаслідок наявних розладів нервової системи, зменшення загальної рухової активності занять спортом і фізичною підготовкою.
Ризик переходу встановленого донозологічного стану в патологію є досить високим, що обумовлює необхідність обґрунтування та розробки програми ерогенної спрямованості військовослужбовців з перенесеною контузією.
Розроблено програму занять фізичною підготовкою для військовослужбовців, які мали контузію, що диференційована залежно від ступеня виразності наявних порушень, відповідає основним принципам організації фізичної підготовки та спрямована на ліквідацію наявних розладів з боку здоров’я.
Впровадження заходів щодо оптимізації режимних моментів забезпечило їх покращання та позитивний вплив на функціональний і психоемоційний стан військовослужбовців. У переважної більшості учасників досягнута нормалізація тривалості нічного сну, що забезпечує якісне відновлення функціональних можливостей, підвищення базового рівня працездатності. Перебудова режиму харчування за рахунок нормалізації кратності прийомів їжі та величини інтервалів між ними зменшує ризик розладів системи травлення, суттєво підвищує бойову здатність військовослужбовців.
Кількісна та якісна перебудова режиму дня стала причиною покращання самопочуття військовослужбовців. Результати самооцінки здоров’я у різних часових інтервалах свідчать про віддалення процесу формування втоми, зменшення вірогідності розвитку перевтоми та стабілізацію рівня працездатності.
Впровадження в практику елементів гейміфікації способу життя за допомогою програми «Google Fit» дозволило удосконалити моніторинг стану військовослужбовців, забезпечити наочність і послідовність виконання розробленої програми
