Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.
Дисертація є комплексним дослідженням, присвяченим реалізації права на справедливий суд у кримінальному провадженні України. У роботі вивчено сучасний стан наукової розробленості піднятої проблематики, що здійснено на підставі аналізу наукових досліджень, присвячених різновекторним аспектам реалізації права на справедливий суд (в хронологічному порядку залежно від тієї чи іншої галузі права). Огляд оприлюднених результатів наукових розробок засвідчив, що на сьогодні в юридичній доктрині закладено фундаментальні теоретичні основи щодо понятійного апарату, значення, структурних елементів права на справедливий суд, його реалізації під час судового розгляду тощо. Проте, незважаючи на чималу кількість наукових досліджень з даного питання, комплексного вивчення реалізації права на справедливий суд у кримінальному провадженні не здійснено, що підвищує актуальність піднятої проблематики. Крім того, низка питань, що стосуються реалізації цього права в практичній площині, є дискусійними, малодослідженими, а окремі й зовсім не вирішеними.
Визначено, що, виходячи з фундаментальності та багатоаспектності права на справедливий суд, одноманітне його розуміння не можливе без усебічного осмислення трьох взаємопов’язаних складових правових дефініцій – «право», «справедливість» і «суд». Задля цього із критичним осмисленням здійснено аналіз наукових позицій та практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) щодо тлумачення вказаних понять. Визначено недоцільним інтерпретувати права на справедливий суд через його структурні елементи. З’ясовано, що в правовій доктрині пильна увага до тлумачення права на справедливий суд обумовлена декількома загальнопов’язаними факторами. По-перше, така концептуалізація постала після ратифікації Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. (далі – КЗПЛ/Конвенція). По-друге, Конституцією України та Законом «Про судоустрій та статус суддів» кожному гарантовано право на справедливий суд (судовий розгляд).
Виділено два взаємопов’язані структурні елементи права на справедливий суд: 1) інституційно-функціональний, до якого включено: доступ до правосуддя; незалежність та неупередженість суду; гласність та відкритість судового провадження; 2) процесуальний, до якого віднесено: розумність строків; змагальність сторін кримінального провадження; оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.
