У дисертації виконано цілісний порівняльно-педагогічний аналіз проблеми формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва в закладах вищої освіти (ЗВО) Польщі. Актуалізовано важливість вивчення польського досвіду підготовки фахівців музичного мистецтва у контексті формування вокальної культури.
На основі аналізу науково-теоретичних джерел виявлено та конкретизовано сутнісні ознаки базових понять щодо формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва («музика», «музична освіта», «музичне мистецтво», «музично-педагогічна підготовка»).
Схарактеризовано періодизацію розвитку вокальної культури фахівців музичного мистецтва, акцентовано увагу на її прогресивному розвитку в Європі. Аналіз літературних наукових джерел щодо формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва в країнах Європи засвідчує, що кожен виокремлений етап – це своєрідний і вагомий внесок у розвиток музичної освіти.
З’ясовано, що на основі проведених теоретичних досліджень польськими вченими розроблено низку концепцій, які відображають якість формування вокальної культури майбутніх фахівців музичного мистецтва.
Наголошено на тому, що упровадженню освітніх реформ, концепцій, нормативно-правових документів сприяють концептуальні підходи-пріоритети у формуванні вокальної культури фахівців музичного мистецтва.
Розкрито зміст підготовки фахівців музичного мистецтва щодо формування вокальної культури в університетах та академіях Польщі. Здійснено порівняльний аналіз навчальних планів та освітніх програм університетів та академій Польщі з формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва.
Схарактеризоване науково-методичне забезпечення для формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва у ЗВО Польщі.
У ході дослідження виокремлено методи навчання музики, які найбільш популярні у ЗВО Польщі та більшою мірою сприяють формуванню вокальної культури фахівців музичного мистецтва. Сформовано такі групи методів: методи, які сприяють формуванню базових понять вокальної культури; методи валоризації; методи активізації начального процесу; програмовані методи; методи, запозичені з інших країн, що сприяють формуванню вокальної культури фахівців музичного мистецтва.
Створена педагогічна модель формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва, що представлена концептуальними положеннями. Основна її ідея базована на теоретичних засадах (філософія освіти; психологічні й педагогічні концепції; нормативно-правові матеріали, тенденції розвитку дефініцій ключових понять вокальної культури); методичних засадах підготовки фахівців, до яких належать умови формування вокальної культури (компоненти формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва, що цілісно репрезентують структуру формування вокальної культури; застосування інноваційних підходів, спрямованих на формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва; принципи навчання, на яких ґрунтовані основні методи навчання майбутніх фахівців; методичне забезпечення для формування вокальної культури; прогресивні ідеї польського досвіду).
За результатами дослідження сформульовано концептуальні положення формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва. Основна ідея моделі формування вокальної культури фахівцям музичного мистецтва ґрунтована на теоретичних і методичних засадах підготовки таких фахівців на теоретичному, науково-методичному й загальнопедагогічному рівнях.
У процесі формування вокальної культури органічну єдність утворюють принципи навчання. Принцип активності та творчої самостійності, на якому ґрунтовані методи формування вокальної культури: музичного спостереження, порівняння, музичного музикування. Принцип індивідуальності, на якому базований метод інтерпретації музичних творів як найважливіша проблема музичного виконавства. Ступінь емоційності сприймання в мистецтві пов’язаний із художньою індивідуальністю. Принцип креативності сприяє створенню умов для музичної творчості в процесі виконавчої діяльності. За таким принципом працює метод імпровізації. Принцип доступності в музичному навчанні пов’язаний переважно з індивідуальними особливостями студентів, із їхнім музичним розвитком. На цьому принципі базована дидактична гра, яка сприяє формуванню в майбутніх фахівців музичного мистецтва системи уявлень і понять щодо вокальної культури через ігрову діяльність. Дотримання принципу цілісності й інтегративності сприяє творчій роботі над образом виконавця, коли з’єднуються позиції автора та виконавця. Застосування принципу оптимізує цілісне засвоєння майбутніми фахівцями музичного мистецтва виконавських процесів.
Здійснено порівняльний аналіз формування вокальної культури фахівців музичного мистецтва в закладах вищої освіти в Польщі та України, а також виокремлено подібні і відміні ознаки, обґрунтовано можливості використання польського досвіду в теорії і практиці ЗВО України.
