Сторожук О. Б. Діагностична та прогностична значимість про- та антикоагулянтних факторів гемостазу як потенційних предикторів тромбофілій у хворих з хронічною хворобою нирок V діалізної стадії

Визначений взаємозв'язок факторів коагуляції (розчинний фібрин, Д-димер, фібриноген, функціонально неактивні форми протромбіну (ФНФП) і антикоагуляції (протеїн С) та їхній вплив на розвиток тромботичних ускладнень. Досліджені згортаючий та фібринолітичний потенціали плазми крові у хворих з ХХН VД стадії, їх зв'язок з молекулярними маркерами гемостазу, перебігом захворювання і прогностична значимість у розвитку тромбофілій. Вивчено вплив коморбідних станів (гостре запалення, вторинний гіперпаратиреоз, інфікованість гепатитом С та В) на показники гемостазу у хворих з ХХН VД ст. Визначена прогностична значимість розчинного фібрину, Д-димеру, протеїну С та фібриногену, як можливих предикторів тромбогенезу у даної категорії хворих, в тому числі, за допомогою математичного моделювання. Найчастіше зустрічаються збільшення концентрації розчинного фібрину (68,2 %), гіперфібриногенемія (64,7 %), дефіцит протеїну С (56,8 %), накопичення функціонально неактивних форм протромбіну (45,5 %), рідше високі рівні Д-димеру (19,3 %). ФНФП за протромбіно-екамуліновим співвідношенням у 42,5 % хворих вищі 2,4 мкг/мл та мають низький кореляційний зв'язок із Фг (r = 0,02) і Д-д (r = -0,15) (p ˃ 0,05), помірній негативній – з рФ (r = - 0,24) (p < 0,05) та відсутність такого із рС.