У дисертації представлено теоретичне узагальнення і практичне вирішення проблеми особистісно-креативного розвитку молодших школярів у процесі навчання музики. В умовах сьогодення, що визначаються, зокрема, інтелектуалізацією суспільства, головним завданням освіти є виховання особистості, здатної до творчої діяльності, саморозвитку, самовдосконалення на шляху до мети, здатної до швидкої адаптації в умовах перетворення у всіх галузях життя, участі в цих перетворювальних процесах, в тому числі культурних, здатної активізувати особистий творчий потенціал.
Актуальність даного дослідження зумовлена тим, що у дисертації акцентовано проблему особистісно-креативного розвитку молодших школярів у процесі навчання музики, як вагомої складової мистецької освіти. Питання розвитку творчих здібностей у галузі мистецької педагогіки розробляються сучасними українськими вченими (О. Коваль, А. Козир, О.Комаровська, Л. Масол, В. Рагозіна, О. Щолокова та ін.) і набувають особливої уваги в період реформування освіти в Україні.
У дисертації досліджено неоднозначність розуміння науковцями категорій «творчість», «креативність», яка вважається одним з найпотужніших факторів розвитку особистості. Проведено систематизацію та узагальнення поглядів зарубіжних та українських науковців з питань розвитку особистості у педагогічному та психологічному аспектах. Підкреслено необхідність всебічного вивчення означеної проблеми в контексті вікових особливостей молодших школярів. Відзначено важливість навчання музики, яка сприяє оволодінню культурними надбаннями людства, всебічно розвиваючи особистість, в першу чергу – емоційно, інтелектуально, творчо.
Особистісно-креативний розвиток молодших школярів у процесі навчання музики подано і як один із аспектів процесу становлення особистості громадянина, здатного до майбутньої творчої діяльності. Розвиток художньо-образного, асоціативного, креативного мислення уже на початковому етапі музичної освіти сприяє умінню переносити набутий досвід у різні духовно-естетичні сфери.
У дослідженні актуалізовано роль інтегративного підходу в особистісно-креативному розвитку молодших школярів, підкреслено значення інтеграції предметів художньо-естетичного циклу в процесі навчання музики.
У результаті аналізу наукової літератури, спираючись на визначення дослідниками креативності як умови протікання і результату творчого розвитку особистості, як інтегральної якості, що включає комплекс творчих можливостей, а також розуміння креативності як одного із «системоутворюючих факторів структури особистості», що впливає і обумовлює рівень розвитку особистості та її самореалізації, подано розуміння креативності молодшого школяра як здатності до конструктивного, нестандартного мислення, яка, на основі набуття особистістю різнобічних знань, уможливлює створення нового.
Під особистісно-креативним розвитком молодших школярів у процесі навчання музики розуміємо становлення учня як соціальної істоти, здатної, на основі засвоєних мистецьких знань, набутого емоційного досвіду, навичок музично-творчої діяльності, до конструктивного, нестандартного мислення, що забезпечує створення нового.
Дослідження сутності і змісту особистісно-креативного розвитку молодших школярів у процесі навчання музики дозволило визначити структурні компоненти (емоційно-мотиваційний, когнітивно-пізнавальний, діяльнісно-креативний та поведінково-творчий) та розробити організаційно-методичну модель особистісно-креативного розвитку молодших школярів у процесі навчання музики.
Розкрито ефективність застосування у процесі особистісно-креативного розвитку молодших школярів діяльнісного, особистісного, інтегративного, рефлексивного підходів. Визначено принципи: опори на навчальний і музично-творчий досвід учнів; принцип дотримання зв’язку між особистісними якостями, що потребують розвитку, та успішністю виконання пізнавальної діяльності, яка забезпечує цей розвиток; усвідомлення мети навчальної діяльності – розвитку духовної особистості, здатної до здійснення творчих дій.
Науково обґрунтовано педагогічні умови, які забезпечують ефективність особистісно-креативного розвитку молодших школярів у процесі навчання музики: встановлення взаємин, що характеризуються як творча взаємодія між суб’єктами навчання; акцентування педагогічної майстерності вчителя музичного мистецтва; орієнтація навчального процесу на систематичне включення у різні форми музично-творчої активності з акцентом на ігрові; створення креативного середовища.
