Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021.
Організація якісної та ефективної юридичної діяльності в державі є відображенням високого рівня правової культури суспільства. Одним із найбільш важливих видів юридичної діяльності є адвокатська діяльність. Будучи ключовим інститутом правозахисної системи, адвокатура є гарантом забезпечення належного рівня втілення та захисту прав і свобод суб’єктів права.
Аналіз основних принципів, підходів і методів дослідження теоретичних засад юридичних технологій здійснення адвокатської діяльності вказує на те, що сучасні наукові розробки мають проводитися з урахуванням багатогранності правових явищ і процесів, традицій і інновацій, у тому числі й у сфері методологічного інструментарію, який використовується для вирішення поставлених завдань. Такий плюралізм щодо методологічного інструментарію є базовою засадою отримання всебічно обґрунтованої інформації стосовно адвокатської діяльності, перспектив її розвитку та вдосконалення, з урахуванням особливостей її організації як у вітчизняній, так і в інших правових системах.
На підставі аналізу методологічних засад юридичних технологій здійснення адвокатської діяльності було встановлено та досліджено принципи організації адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність є тим особливим видом юридичної діяльності, в якому мораль, етика та право перебувають у тісному зв’язку. Адвокатська діяльність, по суті, засновується на загальнодозвільному типі правового регулювання. Саме в процесі здійснення адвокатом своєї професійної діяльності реалізуються ключові постулати правозахисту, верховенства права та правової активності.
Поряд із цим, принципи організації та діяльності адвокатури ми повинні осмислювати в різних аспектах, як в організаційному, так і функціональному. В останньому випадку виникає необхідність виокремлення принципів діяльності адвокатури як особливого інституту правозахисної діяльності, безпосередньо пов'язаної з наданням кваліфікованої юридичної допомоги.
Зі свого боку ми можемо констатувати, що принципи організації адвокатської діяльності закріплено у різноманітних соціальних нормах – як правових, так і нормах моралі, етики тощо.
Правила адвокатської етики містять основні принципи, крізь призму яких і має здійснюватися професійна діяльність будь-яким адвокатом. Такими принципами адвокатської етики є: 1) незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності; 2) дотримання законності; 3) пріоритет інтересів клієнта; 4) неприпустимість конфлікту інтересів; 5) конфіденційність; 6) компетентність і добросовісність; 7) повага до адвокатської професії; 8) вимоги до рекламування адвокатської діяльності; 9) чесності та добропорядної репутації адвоката.
Загальною характеристикою наведених принципів є те, що їх зміст проєктується з тексту відповідної соціальної норми, будучи, по суті, «розчиненим» в ній. Ці принципи є потенційними положеннями, які пронизують не лише матерію норм, визначаючи базові засади здійснення адвокатської діяльності, але й відображають реальні інтереси соціуму.
