Досліджено специфіку багатоаспектної діяльності сучасного культурнодозвіллєвого центру, що посприяло розумінню його як атрактивного феномену
в умовах глобалізації. Констатовано, що культурно-дозвіллєвий центр є
соціально-культурним інститутом, основна функція якого – організоване
об’єднання людей для спільної діяльності із задоволення культурних потреб
особистості та вирішення конкретних соціокультурних завдань.
Виявлено, що атрактивність культурно-дозвіллєвого центру та її оцінка у
вітчизняній науковій літературі належить до малодосліджених аспектів. У
дисертації атрактивність розглянуто як особливий вид культурно-дозвіллєвої
діяльності, що може оцінюватися виходячи з об’єктивних та суб’єктивних
факторів. Зауважено, що у контексті оцінки привабливості діяльності
культурно-дозвіллєвого центру це передбачає аналіз таких параметрів, як
унікальність, естетичність, контрастність, екзотичність запропонованих
практик та комфортність в процесі їх реалізації.
Теоретизовано вплив атрактивності на розвиток культурно-дозвіллєвої
діяльності в умовах глобалізації. Виявлено, що знання механізмів атракції
відкриває можливості якісного аналізу діяльності культурно-дозвіллєвого
центру та сприяє підвищенню її ефективності.
3
На основі аналізу теоретико-методологічних підходів до вивчення
атракції уточнено визначення та сутність атракції в контексті феномену
культурно-дозвіллєвого центру в умовах глобалізації. Констатовано, що в
контексті сучасного культурно-дозвіллєвого центру атрактивність, яка
традиційно асоціюється з розвагами, дозвіллям та проводженням вільного часу,
розглядається як основна рухома сила його розвитку.
Запропоновано концепцію феномену атрактивності як способу посилення
інтересу до сучасного культурно-дозвіллєвого центру. На основі аналізу
соціологічної, філософської та культурологічної літератури розкрито в
контексті сучасної науки феномен атрактивності діяльності культурнодозвіллєвого центру, зокрема психологічні основи, ціннісно-сенсові пріоритети
та соціокультурну значущість.
В контексті даного концептуального напрямку розроблено поняття
атрактивності культурно-дозвіллєвої діяльності, що відповідає формулі
ефективності діяльності культурно-дозвіллєвого центру (привернення уваги,
активізація уяви, інтелектуальної діяльності) та наділене якістю атрактивності.
У дослідженні атрактивний феномен культурно-дозвіллєвого центру
розуміємо як важливу частину культурно-дозвіллєвої діяльності, що включає в
себе формування та споживання позитивних для відвідувачів центру вражень.
Розроблено методологію, що дозволяє дослідити культурно-дозвіллєвий
центр як атрактивний феномен в умовах глобалізації. Вона заснована на
застосуванні міждисциплінарного та системного підходу, що передбачає
дослідження означеного питання в єдності культурологічних, філософськоестетичних, психологічних та соціологічних аспектів, а також технологічних,
методологічних та художньо-естетичних проблем відповідно.
Розглянуто трансформаційні процеси діяльності культурно-дозвіллєвого
центру в контексті постмодернізму та виявлено зміни парадигми атракційності
дозвілля. Констатовано, що становлення нового досвіду проведення дозвілля
безпосередньо пов’язано з означеним культурним явищем та його впливами на
4
зміну образу почуттів і нової структури свідомості, незалежно від цінності та
адекватності соціокультурних теорій. Простір дозвілля заповнюється новими
сенсами, зокрема, особливого значення для дозвілля, як і для багатьох інших
видів діяльності в епоху глобалізації набуває поняття «споживання».
На основі дослідження особливостей культурно-дозвіллєвої діяльності в
умовах глобалізації виявлено, що в сучасному глобалізаційному світі
значущість дозвілля як галузі життєдіяльності набуває нового сенсу, оскільки в
суспільстві споживання переважає дозвіллєве споживання – поза контекстом
споживацьких практик дозвіллєва діяльність знецінюється, а свобода дозвілля
може бути ототожнена зі свободою споживацького вибору. Дозвілля надає
можливості не стільки задоволення вільним часом, скільки сприяє заповненню
споживанням невиробничого часу, відповідно дозвілля стає необхідним
елементом виробничого циклу.
Розглянуто проблематику посилення особистісної мотивації культурнодозвіллєвої діяльності в контексті глобалізаційних процесів. Зроблено
висновок, що характерні для сучасного суспільства глобалізаційні процеси
зумовлюють зміщення акцентів з онтологічної заданості дозвіллєвого часу на
аксіологічну складову, що, у свою чергу, посилює глибоко особистісну
мотивацію культурно-дозвіллєвої діяльності.
