Каплін С.М. Конституційно-правове забезпечення діяльності професійних спілок в Україні у контексті зарубіжного досвіду. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 «Право». – Академія праці, соціальних відносин і туризму, Київ, 2021.
Наголошено, що комплексний аналіз конституційного регулювання права на об’єднання у профспілки в різних країнах світу дозволив констатувати, що міжнародні стандарти не завжди знайшли втілення в національних конституціях, адже деякі з них містять вкрай лаконічні формулювання (Бельгія, Угорщина, Нідерланди, Монако, Ліхтенштейн, Японія, Грузія, Латвія та ін.) відсилаючи до галузевого законодавства, а інші містять доволі детально прописаний механізм регулювання (Туреччина, Польща, Марокко та ін.).
В деяких державах на конституційному рівні або не закріплюється право на об’єднання у профспілки взагалі (Конституція Королівства Данія, Конституція Сполучених Штатів Америки) або міститься відсилка до відповідного закону (напр. ст. 34 Конституції Французької Республіки містить припис про те, що законом встановлються правила стосовно трудового права, права професiйних спiлок i соцiального забезпечення).
Право на об’єднання в конституціях закріплюються або за громадянами, або за кожною особою, а саме можна зустріти такі конституційні формулювання: 1) виключно за громадянами (Німеччина, Греція, Швеція, Бельгія, Ірландія, Литва, Україна) або за громадянами, які набули громадянства за народженням (Монако тільки за монегасками, Гватемала тільки за гватемальцями за народженням); 2) за кожним (Іспанія, Польща, Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Латвія, Туреччина, Швейцарія, Естонія), за будь-якою особою (Монако), за усіма (Грузія), за працівниками (Португалія).
Пропонується соціальне партнерство визначати як стан суспільно-політичних відносин в демократичній соціально орієнтованій державі, що спрямований на зміцнення конституційних гарантій, задоволення суспільних потреб, дотримання балансу інтересів між працівниками, роботодавцями та державою в умовах налагодження соціального діалогу. Проведено розмежування правових категорій «соціальне партнерство» та «соціальний діалог», які співвідносяться як результат та процес.
Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду дозволяє зробити висновок, що на сьогоднішній день для України варто запозичити саме міжсекторну модель соціального діалогу в форматі трипартизму, але в перспективі варто сприяти залученню і більш широкого кола суб’єктів громадянського суспільства з метою трансформації та наближення до більш демократичної моделі мультипартизму (тетрапартизму).
Пропонується визначення профспілки як суб’єкта конституційних правовідносин під якою розуміється добровільна, неприбуткова, самоврядна, самостійна організаційно-правова форма реалізації трудових та соціально- економічних конституційних прав людини, що здійснює представництво та захист групових професійних інтересів її учасників через їх поєднання та узгодження з іншими сторонами соціального діалогу.
Запропоновано класифікацію функцій профспілок здійснювати за кількома критеріями: 1) за сферами взаємодії з інститутами публічної влади та громадянського суспільства (представницька, правозахисна, політико-правова, громадського контролю, медіативна (посередницька); міжнародного співробітництва; 2) за сферами суспільних відносин (соціальну, політичну, економічну, етично-виховну, ідеологічну (духовно-культурну), інформаційну, екологічну, інтеграційну та інші); 3) за характером системної взаємодії (внутрішні та зовнішні); 4) за способами впливу на суспільні відносини (активні (явні), пасивні (латентні, приховані), агресивні); 5) за способами охорони та захисту прав працівників (правоохоронна, правозахисна, правореалізаційна, правовідновлююча).
Обґрунтовується необхідність дослідження механізму взаємодії профспілок з інститутами публічної влади та громадянського суспільства здійснювати в напрямку реалізації представницької, правозахисної, політико-правової, медіативної та інших функцій профспілок.
Здійснено комплексний аналіз системи гарантій забезпечення діяльності профспілок. Запропоновано класифікувати гарантії забезпечення діяльності профспілок за базовим критерієм характеру суспільно-політичної взаємодії на загальні (загальносоціальні) та спеціально-юридичні (правові).
Ключові слова: профспілки, громадянське суспільство, соціальне партнерство, соціальний діалог, конституціоналізм, конституційний механізм публічної влади, конституційні правовідносини.
