Дисертація є першим у науці кримінального права України спеціальним комплексним дослідженням звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим в умовах оновленого кримінального законодавства України та євроінтеграційних процесів.
Встановлено, що примирення є ефективним засобом вирішення кримінально-правового конфлікту, адже в результаті взаємодії учасників конфлікту відбувається нейтралізація негативних наслідків, які настали в результаті вчинення кримінального правопорушення. Визначено характерні ознаки примирення: добровільність, ініціатива може виходити як від учасників конфлікту, так і інших осіб, мотиви не мають значення, в зміст примирення не входить відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди, це одночасно і дія (взаємодія сторін) і результат такої дії (нейтралізації негативних наслідків).
Підкреслено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим є формою реалізації в рамках кримінального закону примирення як засобу вирішення кримінально-правового конфлікту, яка: є ефективною альтернативою реакції держави на кримінальні правопорушення та застосування репресивних заходів щодо винних; є оптимальним способом вирішення кримінально-правового конфлікту, що виникають у зв'язку з вчиненням, кримінальних проступків та нетяжких злочинів; суттєво знижує навантаження на кримінальну юстицію, яка може більше уваги приділити тяжким та особливо тяжким злочинам; максимально швидко відновлюються права потерпілого.
Визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності є багатогранним та самостійним інститутом кримінального права, який реалізується поза інститутом кримінальної відповідальності, адже особа звільняється від потенційної відповідальності. Звільнення від кримінальної відповідальності одночасно є: заохочувальним заходом кримінально-правового характеру, проявом компромісу в рамках кримінальної юстиції, альтернативою кримінального примусу.
Встановлено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим як вид звільнення від кримінальної відповідальності: є відмовою від застосування до особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, обмежень її прав і свобод; застосовується лише у випадку встановлення в діях особи складу кримінального правопорушення; передбачає відсутність офіційного осуду особи з боку держави у вигляді обвинувального вироку суду; припиняє кримінально-правові відносини між державою та звільненою особою; сприяє досягненню цілей та завдань кримінального законодавства без застосування кримінально-правового примусу.
Підкреслено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим є загальним, обов’язковим (імперативним) та безумовним видом звільнення.
Визначено, що підстави звільнення від кримінальної відповідальності – це передбачені в КК України необхідні обставини для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Умова звільнення від кримінальної відповідальності – це певна вимога до поведінки суб’єкта уже після прийняття рішення суду стосовно звільнення такої особи від кримінальної відповідальності та недотримання якої призводить до кримінально-правових наслідків. Зазначено, що вчинення особою кримінального правопорушення є підставою звільнення від кримінальної відповідальності, а не передумовою такого звільнення.
Встановлено, що підставами звільнення від кримінальної відповідності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим є: примирення з потерпілим; вперше вчинення кримінального проступку або необережного нетяжкого злочину, крім корупційних кримінальних правопорушень, кримінальних правопорушень, пов’язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. Перелік підстав є вичерпним.
Визначено, що в результаті поділу кримінальних правопорушень на основі кримінально-процесуального критерію та механічних змін до ст. 46 КК України звузилась сфера застосування звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим. Обґрунтована необхідність розширення сфери застосування ст. 46 КК України за рахунок нетяжких умисних злочинів.
Встановлено, що при прийнятті рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілою судам заборонено вимагати від особи визнання своєї вини, достатньо лише того, щоб особа була згодна на таке звільнення.
Сформульовано конкретні науково-обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення актів чинного законодавства України в частині правової регламентації звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим.
