У дисертації досліджуються особливості функціонування звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі, зокрема характеристики сучасної екранної культури, теоретичні основи використання звуку в кіно, телебаченні та інших аудіовізуальних творах, узаємодії його з зображенням як іншим елементом екранної роботи та роль звукозорового образу в культурі загалом.
Останнім часом починають з’являтися культурно-мистецькі практики, що базуються на нових способах узаємодії із глядачем, формується «цифрова естетика», яка розширює можливості впливу на людську чуттєвість. Це дає змогу аудиторії під час перегляду більше занурюватися в аудіовізуальне видовище й краще розуміти та відчувати задум творців проєкту. Незважаючи на велику кількість праць, у яких розглядаються нові технології в мультимедіа, усе ж варто констатувати, що проблема трансформації звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі, яка інтегрована в усі сфери життя сучасного соціуму, досліджена недостатньо, чим і обумовлюється актуальність теми дослідження. Поза увагою дослідників залишаються питання формування звукозорового образу в сучасному кінематографі. Актуальним також є аналіз складників та інструментарію екранних творів, зокрема звукового наповнення, поєднання його з зображенням та його вплив на реципієнтів, який розкривається на матеріалі практичного досвіду сучасних звукорежисерів.
Для вирішення зазначеної ситуації в науці було поставлено мету дослідження – спираючись на потенціал культурологічного підходу, проаналізувати процеси трансформації звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі. Об’єкт дослідження – сучасна аудіовізуальна культура. Предмет дослідження – трансформації звукозорового образу та його значення в різних видах та жанрах сучасного кінематографу.
Наукова новизна роботи визначається всебічним міждисциплінарним аналізом трансформаційних процесів, що відбулись та відбуваються на початку ХХІ ст. у створенні звукозорового образу, і полягає в тому, що вперше в українській культурології системно досліджено роль звукозорового образу як засобу виразності у творах сучасної аудіовізуальної культури. Зокрема, у дисертації вперше систематизовано наявні теоретичні напрацювання щодо проблеми звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі; проаналізовано та охарактеризовано особливості трансформаційних процесів, що відбулись у створенні звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі; здійснено порівняльний аналіз створення звукозорового образу та його впливу на реципієнтів у кіно, театральному мистецтві, телебаченні, мультимедіа; розкрито характерні риси звукозорового образу як засобу виразності в новітніх аудіовізуальних практиках; проаналізовано твори різних видів та жанрів сучасного кінематографу в контексті питання ролі звуку у формуванні та створенні образу. Уточнено категоріальний апарат дослідження; естетичний, психологічний та соціокультурний аспекти звукозорового образу в сучасній аудіовізуальній культурі; сутність звукозорового образу та його характеристики.
