Наукову працю присвячено дослідженню психологічних особливостей прийняття рішення командиром в умовах невизначеності. У ході аналізу поглядів на природу прийняття рішення теоретично досліджено процес прийняття рішення у психологічній науці. За результатами теоретичних розвідок з’ясовано, що на цей час у психологічній науці не існує єдиної узагальненої психологічної теорії прийняття рішень, але напрацьвано ряд концепцій і моделей, в яких описано і пояснено поведінку особистості в ситуації прийняття рішень. З’ясовано, що процес прийняття рішення науковці вивчали з таких позицій: волевиявлення особистості як закінченого вольового акту, безупинної боротьби мотивів, як модель людського вибору, категорію вчинку та ін. Доведено, що командир практично завжди діє в умовах різного ступеня невизначеності, тому найважливішою вимогою до нього є здатність до повноцінного функціонування та прийняття рішення в умовах невизначеності.
Теоретично проаналізовано проблеми прийняття рішення та їх специфіку в діяльності командира. У праці розглянуто два основних напрями в теорії прийняття рішень: теорію раціональних рішень і поведінковий підхід до прийняття рішень. За результатами аналізу літератури бачення психологічної готовності до прийняття рішення командиром в умовах невизначеності наведено через два умовних рівні: ситуаційно-психологічний (групу особливостей, пов’язаних із зовнішніми чинниками та умовами перебігу процесу прийняття рішення командиром) та особистісно-психологічний (групу власне психологічних особливостей командира у процесі прийняття рішення в умовах невизначеності). Авторське бачення полягає в розгляді психологічних особливостей прийняття рішення командиром в умовах невизначеності в межах трьох психологічних компонентів: когнітивного (аналізу характеристик ситуації невизначеності, інформації, альтернатив та раціонального оцінювання вибору, його реалізації та наслідків), емоційно-вольового (контролю і регуляції вольових дій особистості, пов’язаних із подоланням труднощів і перепон у прийнятті рішення, реалізацією вибору, в тому числі в ситуації невизначеності) та ціннісно-мотиваційного (регулювання мотивів і дій у виборі, забезпечення активності і спрямованості на пошук варіанта вибору і досягнення цілей під час прийняття рішення). Показано змістове наповнення кожного психологічного компонента.
Окреслено ряд психологічних чинників, що істотно впливають на прийняття рішення командиром (невизначеність, небезпека, раптовість, новизна, збільшення темпу дій, дефіцит часу та ін.). З’ясовано основні чинники, що посилюють невизначеність та впливають на прийняття рішення командиром (великий обсяг інформації, стрімке зростання вогневих можливостей військ, застосування високоточної зброї, застосування нових технологічних засобів інформаційного впливу на свідомість та ін.).
Всебічно проаналізовано поняття феномену «невизначеності» у яких доводиться приймати рішення командирові.
Виокремлено методологічні підходи, принципи, методи дослідження. Обґрунтовано організацію, етапи та методики дослідження прийняття рішення командиром в умовах невизначеності.
Апробовано психодіагностичний комплекс методик, спрямованих на виявлення психологічних особливостей у командирів під час прийняття рішення в умовах невизначеності.
Встановлено, що ключовою особливістю під час прийняття рішення командиром у ситуації невизначеності, неоднозначності є толерантність до невизначеності. Відповідно до ретроспективного аналізу наукових джерел та результатів власного дослідження виокремлено психологічний профіль толерантного та інтолерантного до невизначеності командира і з’ясовано стійкі особистісні риси, що характеризують кожного з них та виявляються на рівні базових усвідомлень. За результатами дослідження рівня толерантності до невизначеності виокремлено дві групи командирів: перша ‒ командири, в яких переважають показники толерантності до невизначеності, друга – в яких переважають показники інтолерантності до невизначеності.
Для з’ясування ставлення до невизначеності та її впливу на діяльність командира розроблено авторську анкету, в якій виокремлено групи командирів відповідно до їх психологічних особливостей і ставлення до невизначеності: «командир воїн» (переважає толерантність до невизначеності); «командир інтолерантний» (переважають інтолерантність та непереносимість невизначеності); «командир натхненник» (домінує оптимізм в ситуації невизначеності).
З’ясовано стилі подолання командирами складних невизначених ситуацій (копінг-стратегій поведінки під час прийняття рішення в умовах невизначеності) залежно від їх рівня толерантності до невизначеності.
