Дисертацію присвячено вивченню проблеми формування соціальної мобільності майбутніх учителів початкової школи в умовах професійної підготовки.
На основі теоретичного аналізу фундаментальних досліджень узагальнено основні підходи щодо трактування змісту поняття соціальної мобільності: філософський, соціологічний, психологічний, педагогічний; окреслено понятійно-категоріальний апарат дослідження. Здійснено ретроспективний аналіз та виокремлено часові рамки зародження, становлення та розвитку феномену соціальної мобільності. З’ясовано й уточнено сутність понять «мобільність», «соціальна мобільність», «професійна мобільність».
На підставі узагальнення основних наукових понятійно-категоріальних властивостей досліджуваного явища, соціальна мобільність вчителя початкової школи трактується як особистісна характеристика, що стимулює до швидкої адаптації та розвитку, спонукає до створення якісно нових форм та методів реалізації потенціалу, слугує необхідною та актуальною рисою особистості сучасного світу.
Теоретичний аналіз низки наукових праць продемонстрував взаємозв’язок та взаємозалежність критеріїв від структури досліджуваного явища, процесу чи властивості. На основі цієї закономірності виокремлено та охарактеризовано структурні компоненти соціальної мобільності майбутніх учителів початкової школи, а саме: мотиваційно-цільовий, адаптаційний, соціально-ситуаційний, рефлексивно-діяльнісний. Відповідно до структури соціальної мобільності, означено критерії (мотиваційний, психофізіологічний, комунікативний, діяльнісний) та схарактеризовано рівні соціальної мобільності майбутніх учителів початкової школи, серед яких – елементарний (низький), базово-діяльнісний (середній), інноваційний (високий).
Для забезпечення процесу ефективного формування та розвитку соціальної мобільності майбутніх учителів початкової школи у професійній підготовці визначено та обґрунтовано відповідні педагогічні умови: 1) створення інноваційного освітнього середовища в ЗВО, яке сприятиме творчому особистісному розвитку та мотивації майбутніх учителів початкової школи; 2) взаємозалежність і взаємообумовленість змістового, навчально-методичного та технологічного напрямку професійної підготовки майбутнього вчителя початкової школи; 3) організація наскрізної практичної підготовки майбутніх учителів початкової школи з метою формування соціальної мобільності; 4) забезпечення психологічної готовності майбутніх учителів початкової школи до формування у них здатності до соціальної мобільності.
Спроєктовано та обґрунтовано модель формування соціальної мобільності майбутніх учителів початкової школи, що уможливлює передбачення результату і допомагає спланувати перебіг роботи з метою досягнення оптимальних цілей.
Окремо в роботі висвітлено організаційно-діяльнісні аспекти дослідницько-експериментальної роботи, представлено кількісні результати апробації педагогічних умов формування соціальної мобільності майбутніх учителів початкової школи та проаналізовано отримані результати дослідження.
Розроблено та впроваджено в процес професійної підготовки навчально-методичне забезпечення (методи, прийоми, форми організації навчання, наскрізна програма в процесі практичної підготовки здобувачів спеціальності 013 Початкова освіта, тренінгові навчальні заняття), що становить зміст формування соціальної мобільності майбутніх учителів початкової школи.
