У дослідженні представлено теоретичне обґрунтування та запропоноване нове розв’язання проблеми формування вокально-виконавської майстерності китайських студентів в умовах глобалізації та інтернаціоналізації освітнього простору. Актуалізовано питання підвищення ефективності набуття майбутніми магістрами з КНР майстерності виконання репертуару різних культурно-історичних періодів і художніх стилів упродовж навчання в українських закладах вищої освіти.
Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики формування у китайських студентів вокально-виконавської майстерності в умовах інтернаціоналізації освітнього простору.
У роботі розглянуто теоретичні основи формування вокально-виконавської майстерності китайських студентів в умовах глобалізації та інтернаціоналізації освітнього простору, проаналізовано дані науково-педагогічної літератури, в яких розглядаються питання майстерності та вокально-виконавської майстерності.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: науково обґрунтовано методику формування вокально-виконавської майстерності китайських студентів в умовах інтернаціоналізації освітнього процесу в інокультурному середовищі; виокремлено структурні компоненти досліджуваного феномену в єдності світоглядно-інформаційного, виконавсько-фонаційного,інтерпретаційно-полікультурного, комунікативно-синергійого компонентів; обґрунтовано педагогічні умови формування вокально-виконавської майстерності китайських студентів: стимулювання зацікавленості в опануванні ціннісно-смисловим розмаїттям вокальних творів у інтеркультурній проекції; забезпечення студентоцентровано-індивідуалізованої траєкторії освітнього процесу із врахуванням специфіки майбутньої виконавсько-фахової діяльності іноземних здобувачів; стимулювання інтенції до творчого застосування набутої вокально-виконавської майстерності у вирішенні актуальних, національно-зорієнтованих професійних завдань; екстрапольовано методи і технології із суміжних видів мистецької діяльності та адаптовано до завдань дослідження, зокрема: творчі завдання на активізацію художніх емоцій, спонтанно-візуальна комунікація, мікро-рухова імпровізація, що виконуються під час озвучення вокальних творів, застосування комплексу артикуляційних вправ та завдань на релаксацію і самопідтримку з метою подолання сценічного бар’єру.
Уточнено сутність понять: «вокально-виконавська майстерність», конкретизовано поняття «інтернаціоналізація для мобільності», яке потрактовано як «інтернаціоналізація і мобільність для особисто-професійної й національної ефективності». Удосконалено методику підготовки майбутніх магістрів-вокалістів в українських педагогічних університетах за спеціальностями 014 Середня освіта (Музичне мистецтво) та 025 Музичне мистецтво.
Подальшого розвитку набула технологія формування вокально-фонаційних навичок у китайських студентів.
Практичне значення результатів дослідження полягає в розробленні механізмів діагностування й виявленні рівнів сформованості вокально-виконавської майстерності у здобувачів вищої освіти; впровадженні апробованої в процесі експериментального дослідження методики формування в китайських студентів вокально-виконавської майстерності в українських педагогічних університетах; застосуванні методичних матеріалів, які стосуються індивідуалізованого планування вокально-навчального процесу, організації самостійної роботи з цілісного аналізу й інтерпретації вокальних творів та їх підготовки до виконання, опису тренінгів на удосконалення особистісних властивостей і емоційно-вольової саморегуляції майбутніх фахівців, комплексу ділових ігор і творчих проєктів (кастинг, концерт, виконавсько-творче змагання, робота члена журі, самостійно-виконавська діяльність у складі інтернаціонального ансамблю, представлених вокально-інформаційних даних (посилання на тематичні сайти, відео-кліпи та відеофільми із записом виступів співаків і майстрекласів знаних педагогів-вокалістів різних країн).
Результати дослідження можуть використовуватися в процесі професійної підготовки майбутніх вокалістів та вчителів музичного мистецтва в системі післядипломної освіти, а також з метою сприяння самоосвіті як китайських, так і українських фахівців.
