У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягало у необхідності вивчення досвіду регламентації звільнення від покарання та його видів у кримінальному законодавстві держав – членів Європейського Союзу, а також випрацювання на його основі нових шляхів вдосконалення положень розділу XII Кримінального кодексу України «Звільнення від покарання та його відбування» та розділу XV Кримінального кодексу України «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх».
На основі дослідження кримінального законодавства держав, які є членами Європейського Союзу, встановлено, що звільнення від покарання становить сукупність норм, закріплених у національних кримінальних законах, які відображають волю законодавця щодо відмови від застосування або продовження виконання покарання, що здійснюється в межах національної кримінально-правової політики, яка ґрунтується як на правових традиціях, так і на визнаних державами міжнародно-правових стандартах.
Досліджено звільнення особи від покарання, яке за своєю правовою природою можуть полягати в утриманні від призначення покарання при визнанні особи винуватою у вчиненні кримінального правопорушення або у відстрочці призначення покарання за кримінальним законодавством держав-членів ЄС, а також у призначенні покарання, яке не звертається до виконання за умов, визначених кримінальним законом.
Охарактеризовано особливості звільнення від покарання за законодавством України та законодавством держав-членів Європейського Союзу: обмежена диференціація звільнення від кримінальної відповідальності, звільнення від покарання та звільнення від відбування покарання; наявність ідеологічно та змістовно подібних положень, різне розуміння яких обумовлено інтерпретацією кримінально-правової норми про звільнення від відбування покарання з випробуванням як власне звільнення, як умовне припинення кримінального провадження, призупинення виконання вироку, відстрочка виконання вироку; відмінні між собою підходи визначення окремих підстав для звільнення від покарання тощо.
Проаналізовано види звільнення від покарання за національним законодавством та законодавством держав-членів Європейського Союзу за критерієм моменту ухвалення щодо особи обвинувального вироку: 1) види звільнення від покарання, які можуть застосовуватись до особи, щодо якої не ухвалено обвинувального вироку або у разі ухвалення такого вироку та призначення покарання – до початку його відбування; 2) види звільнення від покарання, які можуть бути застосовані під час відбування покарання, відповідно виключно до особи, щодо якої ухвалено обвинувальний вирок та якій призначено покарання; 3) види звільнення від покарання, які можуть бути застосовані як до осіб, щодо яких обвинувальний вирок суду звернений до виконання в частині відбування покарання, так і до осіб, які відбули певну частину покарання.
