У дисертації здійснено розроблення і експериментальну перевірку моделі розвитку професіоналізму вчителів української мови і літератури в умовах неформальної освіти. Виявлено, що в сучасній педагогічній науці та освітній практиці актуалізується проблема неперервного професійного зростання вчителя-філолога, розвитку його професіоналізму шляхом неформального навчання. Проблема розвитку професіоналізму вчителя української мови та літератури пов’язана з необхідністю неперервності його професійного зростання, що сприяє подоланню суперечності між сучасними вимогами до педагога як конкурентоздатного суб’єкта освітнього процесу і недостатнім рівнем професійної компетентності вчителів-філологів. Обґрунтовано, що у визначенні сутності професійного розвитку вчителя науковці суголосні в тому, що цей процес має бути неперервним, ґрунтуватися на індивідуальних запитах педагога, спрямовуватися на удосконалення фахових компетентностей з урахуванням специфіки фаху і відбуватися шляхом залучення різновидів ресурсів освіти. Представлено сучасні положення українських учених щодо здійсненого дефінітивного аналізу поняття «неформальна освіта» як спеціально організованої діяльності, у межах якої люди можуть свідомо розвиватися як особистості; як форми неперервного навчання, адаптації особистості у постійно змінюваному середовищі, побудованої на принципах добровільності, доступності; доповнення формального навчання; як навчальної діяльності, що зумовлена освітніми потребами, прагненнями особистості; як форми навчання в системі інституцій неперервної освіти тощо. За результатами вивчення наукових джерел сформульовано авторську дефініцію поняття «професіоналізм учителя української мови і літератури, сформований в умовах неформальної освіти» як інтегративної професійної якості, що включає ціннісне ставлення до власної професії, спрямованість на вдосконалення фахових знань на міждисциплінарній основі, комплекс професійних якостей, передбачає зорієнтованість на постійний професійний розвиток і саморозвиток, здатність до поетапного оцінювання власної професійної діяльності, психологічних установок на самовдосконалення в умовах неформальної освіти. Структуру професіоналізму вчителя української мови і літератури, сформованого в умовах неформальної освіти, складають такі компоненти, як: аксіологічно-регулятивний, когнітивний, діяльнісно-рефлексивний. З’ясовано, що в Україні у сфері неперервного професійного розвитку вчителя, розвитку професіоналізму вчителя-філолога спостерігається законодавчо-нормативне врегулювання підвищення кваліфікації в умовах як формального, так і неформального навчання, розширення спектра можливостей для неперервного професійного удосконалення в дистанційному форматі; матеріальне заохочення вчителів за результатами проходження педагогічної інтернатури, сертифікації, стажування, підвищення кваліфікації, участі у проєктній діяльності; спрямованість на регулярний розвиток професійних компетентностей учителів, зокрема цифрової, інформаційно-комунікаційної, інноваційної; розроблення професійних стандартів учителів тощо.
