Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних засад розвитку наукових бібліотек закладів вищої освіти Китайської народної республіки на етапі цифровізації суспільства. Досліджено стан наукового опрацювання проблеми адаптації наукових бібліотек закладів вищої освіти до цифрового інформаційного простору, визначено рівень теоретичної розробленості теми. Досліджено особливості розвитку наукових бібліотек закладів вищої освіти Китаю у цифровому суспільстві. Проаналізовано сучасний стан та особливості цифровізації наукових бібліотек закладів вищої освіти, які визнано провідною соціокомунікативною складовою інформаційного простору КНР. Визначені зовнішні фактори, що впливають на стратегічні напрями їх розвитку, серед яких: цифрова модернізація соціокультурної сфери Китаю, розгортання інформаційної інфраструктури, застосування когнітивних технологій опрацювання інформаційно-документних масивів та потоків. Доведено, що в КНР діяльність бібліотек закладів вищої освіти спрямована на виконання першочергових завдань, серед яких: створення комфортного інформаційного середовища для ефективного задоволення інформаційних потреб користувачів; формування системи освітніх ресурсів, яка охоплює фонд бібліотеки, цифрові інформаційні ресурси власної генерації, бази даних інших бібліотек та установ; створення системи ефективного інформаційного сервісу. Такий підхід дозволяє створювати потужні системи виробництва науково-технічної, економічної та суспільної інформації, необхідної для вирішення завдань інформаційного супроводу освітньої діяльності.
В якості критеріїв ефективності діяльності академічних бібліотек КНР визначено: кількість та обсяги друкованих і цифрових колекцій, наявність інституціональних репозитаріїв з оцифрованими версіями результатів наукових досліджень фахівців університетів, комфортне інформаційне середовище, віртуальний доступ 24 години на добу з віддаленою аутентифікацією; ефективність роботи віртуальних довідкових служб і розгалужену систему пошуку по різним базам даних. Зазначено, що невід’ємною складовою бібліотеки університету, яка здійснює інформаційний сервіс в електронному середовищі, сьогодні є цифрова бібліотека. На основі аналізу результатів проведеного дисертантом вебометричного дослідження 31 сайту провідних наукових бібліотек університетів КНР виявлено географічну складову аудиторії користувачів, середні показники користування/день та глибину перегляду контенту, що дозволило дійти висновку стосовно лідерських позицій університетських бібліотек в цифровому просторі. Надана аналітична характеристика досвіду університетських бібліотек Китаю щодо формування цифрового освітньокомунікаційного простору, застосування інноваційних форм і методів інформаційного супроводу наукової та освітньої діяльності університетів та виявлено особливості розвитку наукових бібліотек закладів вищої освіти КНР. Визначені основні чинники внутрішнього середовища, що зумовлюють їх трансформацію та сприяють диверсифікації діяльності в цифровому просторі. До останніх віднесено проектну діяльність, психологічний клімат та творчу активність проектних команд із запровадження техніко-технологічних, сервісних, управлінських інновацій. Підкреслено, що незважаючи на те, що загальною особливістю побудови національної системи бібліотечних установ Китаю є жорстка централізація, підпорядкованість рішенням зверху, закритість для зовнішніх втручань, уже сьогодні можна констатувати: бібліотеки Китаю активно використовують автоматизовані бібліотечно-інформаційні системи, опановують цифрові технології, створюють інформаційні сайти та портали, консолідують інформаційні ресурси, формують систему цифрових комунікацій. Охарактеризовано основні етапи процесу цифровізації бібліотек закладів вищої освіти Китаю, серед яких: перший етап - початок 90-х рр. ХХ ст., який характеризувався впровадженням автоматизованих бібліотечноінформаційних систем управління; другий етап – кінець 90-х рр., започаткування національного проекту створення китайської експериментальної цифрової бібліотеки; третій етап – початок 3 тисячоліття (2001-2005 рр.), етап розгортання проектної діяльності з підтримки стандартів китайської цифрової бібліотечної системи; 4 етап - етап розробки китайських цифрових бібліотечно-інформаційних систем на основі відкритих стандартів.
