Дисертаційну роботу присвячено дослідженню специфіки, стану та перспектив розвитку інформаційно-аналітичних центрів України в контексті ухвалення управлінських рішень у сучасних умовах.
У дисертації обґрунтовано роль інформаційно-аналітичних центрів у процесі ухвалення та реалізації рішень в умовах реформування системи управління різних галузей людської життєдіяльності кінця ХХ – початку ХХІ ст.; виявлено специфіку формування та функціонування інформаційно-аналітичних центрів України, а також проаналізовано їх пріоритетні завдання на сучасному етапі і в найближчій перспективі; розкрито основні напрями оптимізації діяльності інформаційно-аналітичних центрів в Україні у контексті специфіки ухвалення ефективних управлінських рішень.
На основі системного, багатоцільового, комплексного дослідження організації та діяльності інформаційно-аналітичних центрів в Україні на державному й місцевому рівні визначено основні напрями та методи вдосконалення процесу ухвалення управлінських рішень у системі державного управління на сучасному етапі.
З’ясовано, що основна діяльність ІАЦ (якісно-змістове перетворення інформації та формування новаторського знання на основі переробки наявної інформації) спирається на природний інтелект, цифрові технології та методи математичного моделювання і функціонально перетинається з науковою та управлінською діяльністю; спрямована на забезпечення ухвалення управлінського рішення та передбачає процес збирання й обробки даних, необхідних для ухвалення ефективних рішень (із залученням інформаційних, організаційних, програмних, технічних, технологічних, правових, кадрових і фінансових ресурсів); позиціонується як дієвий інструмент для перетворення інтуїтивних понять у логічну категорію, напрацювання оптимальних управлінських рішень, узагальнення розрізнених даних, дослідження неочевидних процесів у соціально-економічному та політичному житті, науково-дослідній діяльності тощо з метою отримання якісно нової інформації в результаті узагальнення матеріалів, які були прийняті до опрацювання не систематизованими.
Уточнено, що основним призначенням інформаційно-аналітичних центрів України є розробка інформаційної стратегії країни (на внутрішньодержавному рівні та на міжнародній арені) і створення необхідних умов для ухвалення ефективних рішень на державному рівні з метою забезпечення конституційних прав українського народу. Комплекс заходів удосконалення діяльності інформаційно-аналітичних центрів України станом на 2023 р., спрямований на підвищення ефективності системи інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності органів державної влади, охоплює: удосконалення діяльності єдиного державного координаційного центру з функціонування та інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності державної влади в умовах відкритої військової агресії; розробку єдиного для всіх інформаційно-аналітичних центрів модельного положення, типової організаційної структури; чітке визначення змісту та специфіки діяльності ІАЦ; зміщення акценту з ситуаційного характеру діяльності; пошуки шляхів підвищення ефективності аналітичної діяльності, зокрема використання сучасних методів і засобів для підвищення ефективності аналітичної діяльності; створення системи планового навчання та підвищення кваліфікації співробітників інформаційно-аналітичних центрів; максимальне осучаснення цифрового обладнання; максимальний захист загальноукраїнської та регіональних баз даних від дезінформації; максимальне посилення комунікацій між ІАЦ та органами виконавчої влади.
Констатовано, що основою діяльності сучасних обласних ІАЦ є здійснення обробки фактичних даних з елементами прогнозування, що позиціонується як дієвий інструмент для перетворення інтуїтивних понять у логічну категорію, напрацювання оптимальних управлінських рішень, узагальнення розрізнених даних, дослідження неочевидних процесів у соціально-економічному та політичному житті, науково-дослідній діяльності тощо з метою отримання якісно нової інформації в результаті узагальнення матеріалів, які були прийняті до опрацювання не систематизованими. Перспективи розвитку ІАЦ обласного рівня безпосередньо залежать від виконання таких завдань: створення єдиного інформаційного простору кожної області країни (офіційна та додаткова інформація обласного й муніципального рівня для забезпечення моніторингу соціально-економічних процесів, прогнозування ситуації, ухвалення та виконання управлінських рішень органами державної влади та місцевого самоврядування); формування, актуалізація та систематизація баз даних інтегрованих інформаційних фондів про ситуації в області щодо створення Центрального сховища обласної інформаційної системи з моніторингу та налізу ситуації в області; реалізація інформаційно-аналітичної системи моніторингу, аналізу й оцінки розвитку області; забезпечення аналізу та оцінки розвитку території в порівнянні з показниками розвитку інших областей.
