Дисертаційну роботу присвячено розробленню теоретико-методичних засад розвитку книжкової торгівлі в соціокомунікаційному середовищі КНР в умовах цифрових трансформацій. Доведено, що ефективність розвитку книжкової торгівлі КНР обумовлена раціональним поєднанням державного регулювання та ринкових механізмів, активним впровадженням інноваційних технологій.
Уточнено періодизацію основних етапів розвитку книжкової справи КНР, складовою якої є книжкова торгівля. Перший етап (1949-1966) став фундаментом для будівництва видавничої індустрії в соціалістичному Китаї, було створено велику кількість соціалістичних державних видавничих установ, кількість друкованих видань за назвами та накладом швидко зростали, структура контенту постійно збагачувалася, а якість видань поліпшувалася. Другий етап (1966-1976) визначався політикою «культурної революції», що впроваджувалася в країні у той час і привела до повного занепаду видавничої індустрії. Третій етап (1976-2000) передбачав принципову зміну політичного курсу КНР, спрямованого на реформування і проведення політики відкритості, що безпосередньо сприяло відновленням існуючих та започаткуванням нових соціальних інститутів книжкової індустрії. Четвертий етап (з 2001 р. до нинішнього часу) характеризується суттєвими змінами у економічній і культурній політиці країни, що сприяли розвитку книжкової справи країни, а також активним проникненням нових інформаційних технологій, спричинивши процес активних цифрових трансформацій книжкової справи.
Аналіз статистичних та фактологічних матеріалів дозволив сформулювати головні тенденції розвитку книжкової справи в сучасному Китаї: збільшення кількості видань за назвами й тиражами; стабілізація кількості суб’єктів видавничої діяльності; нерівномірність у розташуванні видавництв; виникнення потужних конкурентоздатних видавничих груп, що займають високі місця у світових рейтингах; зростання споживання книг на душу населення; зростання цін на книжкову продукцію; скорочення співвідношення імпорту до експорту авторських прав; міжнародні зв’язки стають усі більше диверсифікованими і відкритими.
Аналіз діяльності партійних та державних органів (Відділ пропаганди ЦК Компартії Китаю, Головне державне управління у справах преси та друку КНР, Міністерство культури КНР) у галузі книжкової справи дозволив дійти висновку, що кожен із них виконує свої функції в розвитку і реформуванні книжкової сфери. Питання організації та управління книжковою галуззю в КНР вирішується шляхом оптимального поєднання державного регулювання та ринкових механізмів. Функції держави полягають у визначенні стратегічних напрямків розвитку галузі, створенні законодавчої та нормативної бази, забезпеченні процесу стандартизації, нагляду та контролю. Держава створює сприятливі умови для розвитку галузі, що полягають у фінансовій підтримці проектів, стимулюванні інвестицій, залученні іноземного капіталу, податкових знижках. Аналіз статистичних матеріалів показує, що реформа книжкової індустрії (2010-2015 рр.) дала позитивні результати: підприємства книгорозповсюдження стали самостійними корпоративними юридичними одиницями, зросла кількість потужних видавничих корпорацій з власною системою книгорозповсюдження, стрімко зросли прибутки галузі, КНР вийшла на перше місце в світі за кількістю екземплярів друкованої продукції, спостерігається стабільне зростання книжкових магазинів, збільшується кількість читачів. Виважена державна політика в книжковій галузі дозволила їй з мінімальними втратами подолати наслідки пандемії.
