Чунь Л. .. Динаміка неврологічних та нейрофізіологічних порушень у хворих з головним болем та артеріальною гіперптензією у залежності від режиму харчування

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0823U100228

Здобувач

Спеціальність

  • 222 - Медицина

13-04-2023

Спеціалізована вчена рада

ДФ 08.601.063

Дніпровський державний медичний університет

Анотація

Проведено клініко-параклінічне дослідження ефективності та безпеки застосування нефармакологічного методу інтервального харчування (ІХ, ще відомого за синонімами, як періодичне, короткострокове, лікувальне харчування, “intermittent fasting”) у 185 пацієнтів віком від 25 до 75 років (середній вік – 48,6 ±1,33 року) з артеріальною гіпертензією (АГ) та головним болем. У процесі добровільного застосування ІХ 43 пацієнта перервало участь у дослідженні, з них 31 - у 24-годинному та 12 - у 16-годинній схемі ІП. Таким чином, у групі дослідження залишилось 142 пацієнта середнім віком 49,26 ±1,33 рр., з них 69 чоловіків та 73 жінки. Артеріальна гіпертензія розглядалася, як найбільш ймовірний фактор порушення церебрального стану гемодинаміки та вірогідно пов'язаних цефалгій. Пацієнти добровільно підтримували режим короткострокового обмеження харчування терміном 16 або 24 годин 1 раз на 7 днів 4 тижні. Оцінка впливу на цефалгії проводилась за валідною шкалою візуальної оцінки болю та вважалися позитивними зрушення при зменшенні показників візуальної аналогової шкали (ВАШ) на 2 або більше балів та / або суттєвого зменшення тривалості та частоти випадків або періодів головного болю. Ультразвукова допплерографія (УЗДГ) магістральних артерій голови (МАГ) та інтракраніальних судин здійснювалася сканером LOGIQ Р5 (General Eleсtric, США), укомплектованим лінійним датчиком 3S з частотою 5 МГц та фазованим датчиком 2Мгц. На екстракраніальному рівні досліджувалися загальна сонна артерія (ЗСА), внутрішня сона (ВСА), хребетна артерія (ХА) у сегментах (V1) та (V2), ОА, внутрішні яремні вени. Транскраніально оцінено кровоток по а1-а2 сегментам середньомозкової артерії СМА транстемпоральним доступом та сегменти ХА трансокципітальним доступом. Вивчалися просторові, якісні і кількісні характеристики судин. Товщину інтіма-медіа (ІМ) вимірювали апаратними програмними комплексами на 1см ближче до біфуркації ЗСА. В дослідженні застосовано метод і методику електроенцефалографії (ЕЕГ) та методику дослідження зорових викликаних потенціалів (ВП) на спалах. Апаратура для ЕЕГ: medic-XAI 21-канальний, для зорових викликаних потенціалів (ЗВП) - medic-XAI 21-канальний за загальноприйнятою методикою дослідження ЗВП стимуляцією на спалах (flash). Встановлено, що ознаки порушення активності головного мозку у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та періодичним головним болем виявлялись у 71,2% (за оцінкою збереженості паттерну альфа- активності головного мозку), при цьому виявились порушеними показники часу розвитку кіркових компонентів викликаної активності на спалах (латентний період 292,7 мс у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цефалгіями та 260,5 мс у контролі для негативного 3-го кіркового компоненту; p<0,05). Виявлено зменшення відсоткового відношення патологічних типів ЕЕГ до типів із збереженою альфа-активністю (p<0,05) порівняно з контролем у разі застосування описаного методу інтервального харчування. Інтервальне харчування з перервою в прийомі їжі на 24 години 1 раз на тиждень не виявило погіршення нейрофізіологічних показників мозку та суттєвих клінічних негативних ефектів у дослідженій групі пацієнтів. Отримані дані та їх аналіз дозволяє характеризувати метод ІХ як ефективний та безпечний за умови дотримання протипоказань, з ефективністю до 75 % при цефалгіях, зумовлених церебральною дисциркуляцією у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. Встановлено основні ланки впливу ІХ на цефалгії при АГ, це є комплекс факторів: церебральна гемодинаміка, нейродинаміка та мікроциркуляція. Таким чином, у виконаній дисертаційній роботі, на підставі комплексного клініко-неврологічного, нейропсихологічного, інструментального досліджень надано теоретичне та практичне обґрунтування клініко-параклінічних характеристик інтервального харчування у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та головним болем, наведені дані щодо мети використання та значення деяких параклінічних методів дослідження, завдяки чому обґрунтована можливість і ефективність та безпека застосування методу неінвазивної інтервенції, саме - корегування паттерну харчування у хворих з головним болем та АГ

Файли

Схожі дисертації