Кириченко А. В. Психологічна готовність військовослужбовців Десантно-штурмових військ Збройних Сил України до діяльності у бойових умовах

Дисертаційна робота присвячена проблемі розвитку психологічної готовності військовослужбовців Десантно-штурмових військ Збройних Сил України до діяльності у бойових умовах. Актуальність наукової роботи зумовлена: по-перше, необхідністю підвищеного рівня психологічної готовності військовослужбовців Десантно-штурмових військ, спроможних виконувати будь-які завдання у глибокому тилу противника, а також вести бойові дії в різних видах операцій; по-друге, досвідом виконання військовими частинами та підрозділами Десантно-штурмових військ Збройних Сил України (до 2017 року – Високомобільні десантні війська) в зоні проведення бойових дій, особливо на початковому етапі російсько-української війни у 2014 році. У цей період у деяких військових частинах та підрозділах цього роду військ рівень психологічної не готовності особового складу до виконання завдань за призначенням став критичним, що відобразилося у численних відмовах військовослужбовців виконувати поставленні завдання, підвищенні рівня психогенних втрат тощо. Досвід російсько-української війни показує, що сучасна війна не тільки висуває суворі вимоги до моральних та фізичних сил людини, а й є перманентним процесом психотравматизації військовослужбовців. У сучасному збройному протистоянні виграє та зі сторін, яка не тільки фізично краще підготує особовий склад, а й правильно визначить психологічну готовність воїнів-десантників до дій у визначених умовах. по-третє, недавнім створенням Десантно-штурмових військ Збройних Сил України відповідно до Указу Президента України від 21 листопада 2017 року і специфікою виконання завдань. Аналіз стану наукової розробленості проблематики показав відсутність достатньої кількості наукових праць із дослідженням розвитку психологічної готовності військовослужбовців Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. В цілому дотичними до теми дисертаційного дослідження є роботи В. Стасюка та О. Блінова (1999 рік) щодо формування емоційної стійкості у воїнів-десантників до службово-бойової діяльності. Отже, актуальність порушеного питання, його недостатня розробленість у теорії та практиці сучасної психології, а також суперечності зумовили вибір теми нашого дослідження.