У дисертації обґрунтовано теоретичні засади та виявлено практичні шляхи реалізації рекреативної функції масової культури як феномена соціокультурного простору початку ХХІ століття на прикладі функціонування культурно-спортивних закладів в Україні як організаційно оформлених соціальних інститутів рекреаційної інфраструктури масової культури, виявити тенденції їх розвитку як складової сучасної індустрії дозвілля.
Доведено, що масова культура є домінуючою культурною формою в сучасному суспільстві, здійснено функціональний аналіз явищ масової культури, розкрито сутність індустрії дозвілля, виявлено рекреаційний потенціал популярної музично-танцювальної медіакультури, охарактеризовано культурно-спортивний заклад як соціальний інститут рекреаційної інфраструктури, досліджено рекреаційний компонент у тренувально-педагогічних практиках культурно-спортивних закладів.
Відзначено, що однією із провідних функцій масової культури є рекреативна, пов’язана з фізичною і психологічною реабілітацією людини. Вона становить основу індустрії дозвілля, оскільки є рекреаційним компонентом кожного явища маскультури — аудіовізуальних медіа, креативних послуг, реклами, образотворчого і сценічного мистецтва. Рекреаційна інфраструктура й ресурсна база української індустрії дозвілля становить провідну галузь третинного сектору світової економіки (перший — сировинний, вторинний — виробництво). До неї належать музична, танцювальна та індустрія мод, формат функціонування яких характеризує їх як медіакультуру.
Доведено, що музично-танцювальна медіакультура становить основу рекреативної хореографії як функціонально нової сфери індустрії дозвілля. До соціальних інститутів популярної музично-танцювальної медіакультури, які на постійній основі виконують ціннісно-орієнтаційні і виховні функції, належать заклади культури, фізичної культури і спорту, які можна охарактеризувати як соціальні інститути масової культури, повністю або частково спеціалізовані на спортивно-хореографічній підготовці танцівників і на фізичній рекреації/реабілітації й відновленні оптимального психофізичного стану людини засобами рекреативної хореографії. Тренувально-педагогічна практика в культурно-спортивних закладах спрямована на здійснення психофізіологічного впливу на особистість. Оскільки її основу становить популярна музично-танцювальна медіакультура у поєднанні з фітнесом та іншими видами спортивної підготовки, сформувались відповідні методики здійснення тренувально-педагогічного процесу. Тренувально-педагогічні практики здійснюються в організованих формах, вони містять рекреаційний компонент, сприяють когнітивному розвитку осіб будь-якого віку.
Ключові слова: масова культура, популярна музично-танцювальна медіа культура, індустрія дозвілля, рекреація, рекреативна хореографія, індустрія танцю, масова фізична культура, танцювальний фітнес, танцювальний спорт.
